Історії

Чому вночі темно?

Чому вночі темно?

Відповідь «бо зайшло Сонце» звучить очевидно. Та на початку XIX століття німецький астроном Генріх Ольберс помітив заковику: якби Всесвіт був нескінченним, існував завжди, а зорі були розсіяні всюди, нічне небо мало б бути суцільно вкрите зорями.

Куди не глянь, натрапиш на зорю

Це як у нескінченному лісі: у який бік не дивись, погляд зрештою впреться в стовбур дерева. Так само в нескінченному Всесвіті кожен погляд на нічне небо впирався б у якусь зорю.

Чи є на небі порожні місця?

У 1995 році космічний телескоп «Габбл» десять діб дивився на ділянку неба, де, здавалося, немає жодної зорі, завбільшки з тенісний м’яч на другому кінці футбольного поля. Він знайшов у ній приблизно три тисячі галактик. А між ними все одно темно.

Може, далекі зорі світять слабше?

Далека зоря світить слабше, але й на небі вона менша. Відсунь Сонце втричі далі: воно стане втричі вужчим, займе у дев’ять разів меншу площу, і від нього дійде у дев’ять разів менше світла. Тож кожен клаптик його поверхні світить так само яскраво.

Небо мало б сяяти, як Сонце

Разом це дає дивний висновок: якби кожен погляд впирався в поверхню зорі, а кожна поверхня світила однаково, усе нічне небо було б таким самим яскравим, як поверхня Сонця. І вдень, і вночі.

Всесвіт не вічний

Розгадка: Всесвіт виник приблизно 13,8 мільярда років тому, а світло летить зі скінченною швидкістю. Відтоді, як виник Всесвіт, воно встигло долетіти лише на певну відстань.

Світло далеких зір ще в дорозі

Світло ближчих зір до нас давно долетіло. Але від віддаленіших воно летіло б довше, ніж існує Всесвіт. Воно досі в дорозі, тому там ми бачимо темряву.

До того ж Всесвіт розширюється

У 1929 році Едвін Габбл з’ясував, що Всесвіт розширюється. Світло летить увесь час з тією самою швидкістю, але шлях перед ним тим часом розтягується, тож світлу доводиться пролетіти довшу відстань. Тому від далеких зір воно летить ще довше.

У дорозі світло червоніє

Світло — це хвиля. Коли Всесвіт розширюється, а простір розтягується, разом з ним розтягуються й хвилі світла, що летять крізь нього. Довші хвилі ми бачимо як червонішу й слабшу барву. Тож світло від дуже далеких зір долітає, але око його вже не бачить.

Отже, чому вночі темно?

Бо Всесвіт має свій вік, а світло — скінченну швидкість. Від найдальших зір світло ще не долетіло. А те, що долітає від дуже далеких, розширення Всесвіту розтягує так, що око його не бачить. Темрява між зорями — натяк, що у Всесвіту був початок.