✖

Дисперсія

Дисперсія показує, наскільки сильно розсіяні значення в нашій статистичній сукупності.

Що таке дисперсія

Подивися на таку таблицю, у якій наведено підсумкові оцінки в табелі десяти вибраних учнів 8-Б класу. Нас цікавитимуть два предмети: математика та історія. (У Чехії 1 — найкраща оцінка.)

Ім'я Математика Історія
Тарас 2 4
Максим 1 1
Юрій 2 1
Мирослав 2 1
Яна 2 3
Олена 1 4
Андрій 2 5
Остап 2 1
Соломія 2 2
Іван 3 4

Бачимо, що більшість учнів має з математики двійку, іноді хтось має одиницю або трійку. А в стовпчику з історії маємо цілковитий хаос: оцінки розкидані від одиниці до п'ятірки, і жодна оцінка помітно не переважає. Отже, оцінки з історії розсіяні більше, ніж оцінки з математики.

Якщо обчислити середню оцінку з математики, вийде 1,9. Бачимо, що більшість значень лежить досить близько до цієї величини. А в історії середнє дорівнює 2,6, і більшість оцінок поблизу цього значення не лежить.

Як виразити цей розкид числом?

Як обчислити дисперсію

Перенесемо дані з попередньої таблиці на графік і покажемо лише оцінки з історії.

Підсумкові оцінки з історії

На осі Ox маємо знову учнів (цього разу без імен, тож вважатимемо, що 1 = Тарас, 2 = Максим тощо). На осі Oy маємо підсумкові оцінки. Пряма y = 2,6 відповідає середньому значенню.

Дисперсію обчислюємо як середнє значення квадратів відстаней від середнього. Звучить таємниче, але це просто. Квадрат числа x можна уявити як площу квадрата зі стороною завдовжки x. Побудуємо на графіку квадрати, довжина сторони яких дорівнює відстані значення від середнього:

Графік із позначеними квадратами відстаней

На графіку показано чотири такі квадрати, усі б там не вмістилися. Бачимо, що Яна досить близько до середнього, тому її квадрат малий. А Андрій далеко від середнього, тому квадрат великий. Якби ми побудували всі квадрати й обчислили середню площу цих квадратів, то отримали б дисперсію.

Якщо маємо набір значень X = {x1, x2, …, xN}, де x― — середнє значення, то дисперсію, позначимо її D, обчислюємо так:

D(X)=1N((x1−x―)2+(x2−x―)2+…+(xN−x―)2)

Або за допомогою суми так:

D(X)=1N∑i=1N(xi−x―)2

Чому саме (x1−x―)2? Сам вираз x1−x― дав би нам відстань точки x1 від середнього. Точніше, треба було б писати |x1−x―| (модуль), якби значення x1 було меншим за середнє. Оскільки ми хочемо знати площу квадрата, підносимо це значення до другого степеня.

Дисперсія нашого набору даних була б така:

D(Історія)=110((4−2,6)2+(1−2,6)2+(1−2,6)2+(1−2,6)2+(3−2,6)2+(4−2,6)2+(5−2,6)2+(1−2,6)2+(2−2,6)2+(4−2,6)2)=110⋅22,4=2,24

Дисперсія дорівнює 2,24. Дисперсія оцінок з математики виглядала б так:

D(Математика)=110((2−1,9)2+(1−1,9)2+(2−1,9)2+(2−1,9)2+(2−1,9)2+(1−1,9)2+(2−1,9)2+(2−1,9)2+(2−1,9)2+(3−1,9)2)=110⋅2,9=0,29

Дисперсія дорівнює 0,29. Бачимо, що в цьому наборі дисперсія, як і очікувалося, набагато менша.

Як обчислити дисперсію в Excel

В Excel для цього є функція VAR.P або якийсь із її варіантів. Наприклад, у VAR.P як аргумент указуємо діапазон клітинок.

Посилання та джерела

  • Martina Litschmannová: Úvod do statistiky (чеською)
  • Статистика без попередніх знань (чеською)