✖

Протилежна подія

Протилежну подію іноді можна використати під час обчислення ймовірності якоїсь події. Подія, протилежна до події A, — це подія A―, яка містить усі можливі наслідки, що можуть настати, але яких немає в події A.

Означення

Означення випадкового експерименту й події наведено в розділі про ймовірність. Коротко повторимо: випадковий експеримент — це, наприклад, кидання кубика, множина всіх можливих наслідків містить ті наслідки, що можуть настати, тобто для кубика це множина Ω= {1, 2, 3, 4, 5, 6}, подія — це підмножина множини Ω, і нею може бути «на кубику випало непарне число», тобто A = {1, 3, 5}.

Якщо маємо подію A, залишімося при «на кубику випало непарне число», тобто A = {1, 3, 5}, то протилежною подією називаємо подію A―=Ω∖A. Це всі інші наслідки: ті, що належать Ω, але не належать A. У нашому випадку, коли маємо подію «на кубику випало непарне число», протилежною подією була б подія «на кубику випало парне число». Протилежною до події «випаде число 2 або 5» є подія «випаде число 1, 3, 4 або 6».

Щоб триматися мови множин: якщо Ω= {1, 2, 3, 4, 5, 6} і маємо подію A = {1, 2} («випаде число менше за три»), то A―=Ω∖A={1,2,3,4,5,6}∖{1,2}={3,4,5,6}. Словами це можна описати як «випаде число більше за два».

Для ймовірності протилежної події справджується проста залежність: якщо ймовірність події A дорівнює 25 %, то яка ймовірність події A―? По суті, ми питаємо: яка ймовірність, що подія A не настане? Подія A настає з ймовірністю 25 %, тож подія A не настає з ймовірністю 100 − 25 = 75 %. Це справджується завжди, тому можемо сказати, що протилежна подія A― настає з ймовірністю 1 − P(A):

P(A―)=1−P(A)

Розв'язані приклади

  1. Яка ймовірність, що під час кидання двох кубиків не випадуть дві шістки? У розділі про ймовірність ми обчислили, що під час кидання двох кубиків існує всього 36 різних можливостей. Тепер треба було б порахувати, скільки з цих можливостей не містять двох шісток. Можна піти протилежним шляхом: обчислимо, скільки пар містять дві шістки, знайдемо ймовірність цієї події й віднімемо її від одиниці.

    Існує лише одна пара, що містить дві шістки, (6; 6), тож ймовірність цієї події A дорівнює:

    P(A)=136

    Ймовірність протилежної події A―, тобто події «не випадуть дві шістки», тоді дорівнює:

    P(A―)=1−P(A)=1−136=3536=97,2222…%

  2. Яка ймовірність, що під час кидання трьох кубиків випаде принаймні одна шістка? Цю задачу знову можна розв'язати безпосередньо й виписати всі розміщення, у яких випала одна шістка, дві шістки та три шістки. Але можна піти простішим шляхом і розглянути протилежну подію, тобто подію «не випала жодна шістка». Спершу обчислимо, скільки всього існує можливостей, які можуть випасти. Маємо три кубики, на кожному можуть випасти числа від 1 до 6, що дає разом 63 = 216 можливостей.

    Тепер треба порахувати ті можливості, у яких немає жодної шістки. На кожному кубику має випасти число від 1 до 5, отже, існує 53 = 125 можливостей, які не містять числа 6. Тепер лише підставимо у формулу:

    P(A)=125216=57,87%

    Це була подія A — «не випала жодна шістка». Нас цікавить протилежна подія: «випала принаймні одна шістка». Підставимо у формулу:

    P(A―)=1−P(A)=1−125216=91216=42,1296%

  3. Студент на іспиті з математики тягне 3 запитання зі 30 запропонованих. З них 10 запитань з алгебри, 15 з аналізу й 5 з геометрії. Яка ймовірність, що він витягне принаймні два запитання з однієї галузі? Знову буде простіше розв'язати задачу через протилежну подію, яка звучить так: яка ймовірність, що студент витягне з кожної галузі рівно по одному запитанню?

    Спершу обчислимо, скільки різних трійок може витягнути студент. Для цього нам знадобляться комбінації. Усього маємо 30 запитань і тягнемо з них 3, до того ж порядок не важливий. Це дає нам біноміальний коефіцієнт

    C303=(303)=4060

    Далі: скільки існує різних можливостей, коли студент витягне з кожної галузі рівно одне запитання? За комбінаторним правилом добутку з'ясуємо, що їх усього 10 · 15 · 5 = 750. Наприкінці підставимо у формулу для обчислення ймовірності:

    P(A)=7504060=18,47%

    Але нас цікавить протилежна подія, тож результат просто віднімемо від одиниці:

    P(A―)=1−7504060=33104060=81,53%

Розділи: Ймовірність, Протилежна подія, Біноміальний розподіл, Умовна ймовірність, Ймовірність виграти в лотерею «6 із 49», Ймовірність виграти в Eurojackpot