Протилежна подія
Протилежну подію іноді можна використати під час обчислення ймовірності якоїсь події. Подія, протилежна до події A, — це подія
Означення
Означення випадкового експерименту й події наведено в розділі про ймовірність. Коротко повторимо: випадковий експеримент — це, наприклад, кидання кубика, множина всіх можливих наслідків містить ті наслідки, що можуть настати, тобто для кубика це множина Ω= {1, 2, 3, 4, 5, 6}, подія — це підмножина множини Ω, і нею може бути «на кубику випало непарне число», тобто A = {1, 3, 5}.
Якщо маємо подію A, залишімося при «на кубику випало непарне число», тобто A = {1, 3, 5}, то протилежною подією називаємо подію
Щоб триматися мови множин: якщо Ω= {1, 2, 3, 4, 5, 6} і маємо подію A = {1, 2} («випаде число менше за три»), то
Для ймовірності протилежної події справджується проста залежність: якщо ймовірність події A дорівнює 25 %, то яка ймовірність події
Розв'язані приклади
-
Яка ймовірність, що під час кидання двох кубиків не випадуть дві шістки? У розділі про ймовірність ми обчислили, що під час кидання двох кубиків існує всього 36 різних можливостей. Тепер треба було б порахувати, скільки з цих можливостей не містять двох шісток. Можна піти протилежним шляхом: обчислимо, скільки пар містять дві шістки, знайдемо ймовірність цієї події й віднімемо її від одиниці.
Існує лише одна пара, що містить дві шістки, (6; 6), тож ймовірність цієї події A дорівнює:
Ймовірність протилежної події
, тобто події «не випадуть дві шістки», тоді дорівнює: -
Яка ймовірність, що під час кидання трьох кубиків випаде принаймні одна шістка? Цю задачу знову можна розв'язати безпосередньо й виписати всі розміщення, у яких випала одна шістка, дві шістки та три шістки. Але можна піти простішим шляхом і розглянути протилежну подію, тобто подію «не випала жодна шістка». Спершу обчислимо, скільки всього існує можливостей, які можуть випасти. Маємо три кубики, на кожному можуть випасти числа від 1 до 6, що дає разом 63 = 216 можливостей.
Тепер треба порахувати ті можливості, у яких немає жодної шістки. На кожному кубику має випасти число від 1 до 5, отже, існує 53 = 125 можливостей, які не містять числа 6. Тепер лише підставимо у формулу:
Це була подія A — «не випала жодна шістка». Нас цікавить протилежна подія: «випала принаймні одна шістка». Підставимо у формулу:
-
Студент на іспиті з математики тягне 3 запитання зі 30 запропонованих. З них 10 запитань з алгебри, 15 з аналізу й 5 з геометрії. Яка ймовірність, що він витягне принаймні два запитання з однієї галузі? Знову буде простіше розв'язати задачу через протилежну подію, яка звучить так: яка ймовірність, що студент витягне з кожної галузі рівно по одному запитанню?
Спершу обчислимо, скільки різних трійок може витягнути студент. Для цього нам знадобляться комбінації. Усього маємо 30 запитань і тягнемо з них 3, до того ж порядок не важливий. Це дає нам біноміальний коефіцієнт
Далі: скільки існує різних можливостей, коли студент витягне з кожної галузі рівно одне запитання? За комбінаторним правилом добутку з'ясуємо, що їх усього 10 · 15 · 5 = 750. Наприкінці підставимо у формулу для обчислення ймовірності:
Але нас цікавить протилежна подія, тож результат просто віднімемо від одиниці:
Розділи: Ймовірність, Протилежна подія, Біноміальний розподіл, Умовна ймовірність, Ймовірність виграти в лотерею «6 із 49», Ймовірність виграти в Eurojackpot