✖

Вектор нормалі прямої

Вектор нормалі прямої p — це вектор, який перпендикулярний до прямої p, а його координати беруться із загального рівняння прямої.

Мотивація

Маємо пряму p, яка проходить через точки A(0; 1), B(2; 5). Пряма є графіком функції y = 2x + 1, тож загальне рівняння прямої має вигляд −2x + y − 1 = 0. Рисунок:

Пряма p

Загальне рівняння має вигляд ax + by + c = 0, у нашому випадку для рівняння −2x + y − 1 = 0 маємо a = −2, b = 1, c = −1. Який геометричний зміст мають коефіцієнти a, b? Просто заради цікавості намалюємо на рисунку вектор u→(a;b), тобто вектор u→(−2;1):

Пряма p з вектором u⃗\left(-2; 1\right)

Досить чітко видно, що цей вектор перпендикулярний до прямої p. Це не випадковість: якщо взяти будь-яке загальне рівняння прямої ax + by + c = 0, то вектор (a; b) буде перпендикулярний до цієї прямої. Такий вектор називаємо вектором нормалі прямої p.

Властивості вектора нормалі

З властивостей скалярного добутку векторів знаємо, що скалярний добуток двох векторів дорівнює нулю тоді й лише тоді, коли вектори перпендикулярні. Оскільки напрямний вектор прямої p паралельний прямій p, то будь-який напрямний вектор прямої p перпендикулярний до вектора нормалі. Якщо обчислити напрямний вектор із відрізка AB→, отримаємо вектор

v→=B−A=(2;5)−(0;1)=(2;4)

На рисунку:

Вектор нормалі u⃗ перпендикулярний до напрямного вектора v⃗

Якщо трохи погратися зі скалярним добутком двох векторів, означення якого нагадаємо:

(u1;u2)⋅(v1;v2)=u1⋅v1+u2⋅v2,

то побачимо, що для дійсних чисел a, b скалярний добуток векторів (a; b) і (−b; a), а також векторів (a; b) і (b; −a) завжди дорівнює нулю:

(a;b)⋅(−b;a)=a⋅(−b)+b⋅a=0(a;b)⋅(b;−a)=a⋅b−b⋅a=0

Тепер повернімося до прямої p, заданої загальним рівнянням ax + by + c = 0, і до вектора нормалі (a; b), який перпендикулярний до цієї прямої. Але зачекай! Адже за попередньою властивістю вектори (−b; a) і (b; −a) мають із вектором нормалі нульовий скалярний добуток, тож вектори (−b; a) і (b; −a) перпендикулярні до вектора нормалі! А оскільки вектор нормалі перпендикулярний до прямої, то вектор, перпендикулярний до нього, має бути паралельний початковій прямій p! Круто!

Намалюємо на рисунку вектори v→1(−b;a) і v→2(b;−a). Пряма має загальне рівняння −2x + y − 1 = 0, тож після підстановки зелені вектори мають вигляд v→1(−1;−2) і v→2(1;2):

Два нові напрямні вектори v⃗_1, v⃗_2

Складання загального рівняння прямої за вектором нормалі й точкою

Ми вже знаємо, що загальне рівняння прямої досить легко отримати з параметричного рівняння. Якщо ж відомий вектор нормалі n→, то загальне рівняння також легко знайти. Нехай пряма p проходить через точку A(5; 13) і має вектор нормалі n→(4;−6). Пряма p має загальне рівняння ax + by + c = 0, і за означенням вектора нормалі коефіцієнти a, b ми можемо визначити одразу: вони дорівнюють a = 4, b = −6, тобто координатам вектора нормалі. Загальне рівняння прямої має вигляд

4x−6y+c=0

Залишилося знайти коефіцієнт c. Це рівняння, яке описує пряму p, має виконуватися для всіх точок, що лежать на прямій p. Тобто якщо підставити замість x, y координати точки, яка лежить на прямій p, рівність має виконуватися. Достатньо підставити точку A, через яку пряма p точно проходить. Точка A має координати A(5; 13), тому в рівняння 4x − 6y + c = 0 підставимо x = 5, y = 13:

4⋅5−6⋅13+c=020−78+c=0c=78−20c=58

Отже, повне загальне рівняння прямої p має вигляд

4x−6y+58=0.

Два напрямні вектори прямої p — це u→1(6;4) і u→2(−6;−4).

Пряма та її зелені напрямні вектори u⃗_1, u⃗_2 і синій вектор нормалі n⃗

Джерела

  • J. Polák: Přehled středoškolské matematiky

Розділи: Параметричне рівняння прямої, Загальне рівняння прямої, Вектор нормалі прямої, Кутовий коефіцієнт, Рівняння прямої в просторі