Параметричне рівняння прямої
Параметричне рівняння прямої — це основне рівняння прямої на площині або в просторі.
Мотивація
Як можна описати пряму на площині? Ми знаємо, що для задання прямої досить двох різних точок, позначимо їх, наприклад, A і B. Іншими словами: через дві різні точки можна провести рівно одну пряму p:
Як описати цю пряму інакше, за допомогою векторів? Можемо домалювати на рисунку вектор
Цей вектор
Нові прямі p1 і p2 мають такий самий напрям, як пряма p і вектор
Будь-яку пряму можна записати як
Напрямний вектор прямої
Якщо маємо пряму
Маємо пряму p, на якій лежать дві точки A, B. Напрямний вектор дорівнює напрямленому відрізку
Вектор
Кінець вектора
Зображено на рисунку:
Бачимо, що зелений вектор
Параметричне рівняння прямої
Маємо пряму p, точку A, що лежить на цій прямій, і напрямний вектор
Якщо до точки, що лежить на прямій, додати напрямний вектор, отримаємо точку X, яка теж лежить на цій прямій. По суті, ми просто «зсуваємо точку A у напрямі вектора на відстань, що дорівнює довжині вектора
Що буде, якщо взяти лише половину вектора
Бачимо, що коли до точки A додати напрямний вектор
Насправді, яку б точку X на прямій p ми не вибрали, її завжди можна записати як суму точки A і добутку напрямного вектора
Іншими словами, якби ми підставляли в це рівняння замість t по черзі всі дійсні числа, то отримали б усі точки, що утворюють пряму p, тобто всю пряму p. Це рівняння називається параметричним рівнянням прямої
Попереднє рівняння можна замінити системою рівнянь. Якщо точка X має координати (x; y), точка A — координати (a1; a2), а вектор
що далі можна переписати у вже згадану систему рівнянь (окремо виражаємо координату x й окремо координату y):
Кожну пряму на площині можна задати цією системою рівнянь.
Обмеження параметра
У попередньому розділі ми сказали, що коли в параметричному рівнянні підставити замість параметра t усі дійсні числа, отримаємо пряму. Що було б, якби ми взяли не всі дійсні числа, а, скажімо, лише половину з них — тільки невід'ємні?
Отримали б промінь. Якщо повернутися до цього рисунка…
…то бачимо, що коли ми множили напрямний вектор
Пунктирна лінія позначає точки, які ми отримали б, якби натомість підставили замість параметра t усі від'ємні числа.
Якби ми підставили замість параметра t усі числа з одиничного відрізка [0; 1], отримали б відрізок, довжина якого дорівнює довжині напрямного вектора. Ми отримали б цей червоний відрізок:
Приклади
Маємо на площині дві точки A(−1; 3) і B(2; 5).
-
Визнач параметричне рівняння прямої p, що проходить через точки A, B. Спочатку знайдемо напрямний вектор. Візьмемо напрямлений відрізок
, і напрямний вектор матиме координатиПараметричне рівняння прямої має загальний вигляд
, після підстановки отримуємо рівняннящо можна переписати у вигляді системи так:
Оскільки описуємо пряму, то t ∈ ℝ. Рисунок буде трохи нижче.
-
Визнач параметричне рівняння променя r, що має початок A і проходить через точку B. Використаємо те саме параметричне рівняння, лише обмежимо параметр t. Тепер питання лише в тому, чи t ∈ [0; +∞), чи t ∈ (−∞; 0].
Напрямний вектор ми отримали з напрямленого відрізка
, а це означає, що початок — точка A, а кінець — точка B. Це саме те, що потрібно: наш промінь теж має початок у точці A. Отже, нам не потрібно розвертати напрям від'ємними значеннями параметра, і параметр t беремо з невід'ємного проміжку t ∈ [0; +∞).Рисунок, що описує розв'язання цієї та попередньої задач.
-
Знайди середину відрізка AB. Можна діяти двома способами: додати координати точок A, B і результат поділити на два. Зробімо це:
Ту саму точку можна отримати й через напрямний вектор. Ми отримали його з напрямленого відрізка
, а отже, якщо додати , отримаємо точку B. Тому якщо до A додати половину напрямного вектора, отримаємо середину відрізка :Бачимо, що вийшла та сама точка. Для перевірки рисунок:
Джерела
- J. Polák: Přehled středoškolské matematiky
Розділи: Параметричне рівняння прямої, Загальне рівняння прямої, Вектор нормалі прямої, Кутовий коефіцієнт, Рівняння прямої в просторі