✖

Інтегрування заміною змінної

Метод заміни змінної — дуже потужний метод інтегрування. Під час інтегрування ми замінюємо частину функції іншою функцією, інтегруємо й підставляємо назад.

Основна формула

Нехай f — функція, а F — її первісна на проміжку J. Нехай також задано дійсну функцію ϕ, диференційовну на проміжку I, причому ϕ(I) ⊆ J. Тоді

∫f(ϕ(t))⋅ϕ′(t) dt=F(ϕ(t)).

Як ми дійшли від лівої частини до правої?

Цю теорему застосовуватимемо так: виберемо заміну x = ϕ(t) і змінимо змінну інтегрування — з dt отримаємо dx. Похідна x за t дорівнює dxdt=ϕ′(t), тож dx = ϕ′(t) dt. Інтеграл у лівій частині перетворюємо так: замінюємо ϕ(t) на x, а весь добуток ϕ′(t) dt — на dx:

∫f(ϕ(t))⋅ϕ′(t) dt=∫f(x) dx

Далі за припущенням F є первісною функції f, тож увесь інтеграл можна замінити функцією F:

∫f(x) dx=F(x)

І наприкінці повертаємо заміну: замість x пишемо початкове ϕ(t):

F(x)=F(ϕ(t))

Так ми отримали рівність із початку:

∫f(ϕ(t))⋅ϕ′(t) dt=…=F(ϕ(t)).

Приблизно так ми й користуватимемося цією теоремою.

Перший приклад

Обчисли такий інтеграл:

∫sin⁡6t dt

Формулу для інтеграла від sin x (або тут від sin t) ми знаємо, а от формули для sin 6t — ні. Тому скористаємося заміною. Замінимо так: x = 6t. За попередньою формулою

∫f(ϕ(t))⋅ϕ′(t) dt=∫f(x) dx,

де x = ϕ(t). Для нашого випадку f = sin і ϕ(t) = 6t. Отже, за формулою виконується така рівність:

∫(sin⁡6t)⋅(6t)′ dt=∫sin⁡x dx,

де x = 6t. Проблема в тому, що ми хочемо обчислити інтеграл від sin 6t, а не від (sin 6t) · (6t)′. Як із цього вийти? Спробуємо продиференціювати функцію 6t. Отримаємо:

∫(sin⁡6t)⋅6 dt=∫sin⁡x dx,

Число шість — це стала, яку можна винести за знак інтеграла:

6⋅∫(sin⁡6t) dt=∫sin⁡x dx,

Тепер поділімо всю рівність на шість:

∫(sin⁡6t) dt=16⋅∫sin⁡x dx,

У лівій частині вже стоїть початкова функція, яку ми на початку хотіли інтегрувати. Лишилося дообчислити інтеграл справа. Інтеграл від sin x дорівнює −cos x:

∫(sin⁡6t) dt=16⋅(−cos⁡x),

А замість x підставимо назад 6t:

∫(sin⁡6t) dt=−16⋅cos⁡6t+C,

І це вже готовий результат.

Перший приклад простіше

Попередній спосіб був правильний, але зазвичай заміну записують трохи інакше. Ще раз умова:

∫sin⁡6t dt

Заміну запишемо в дужках після інтеграла так:

∫sin⁡6t dt=[x=6tdx=6dt]

У перший рядок пишемо нашу заміну, тобто x = 6t. Тепер продиференціюємо обидві частини: ліву за x, а праву за t. У другому рядку першого стовпця завжди буде dx, бо похідна від x завжди дорівнює 1. Вираз dx лише означає, що ми диференціювали за x.

Праву частину диференціюємо цілком звичайно за t. Отримаємо (6t)′ = 6 і дописуємо dt, бо диференціювали за t. Щоб полегшити собі роботу, можна дописати ще й виражене dt:

∫sin⁡6t dt=[x=6tdx=6dtdx6=dt]

Наступним кроком виконуємо саму заміну. Що на що замінюватимемо? Замість 6t хочемо мати вираз x, це перша заміна. Оскільки ми підставляємо у функцію нову змінну x, то мусимо водночас змінити й dt. Замість dt підставимо виражене значення з третього рядка, тобто dx/6.

Підсумок: замість 6t пишемо x (перший рядок), а замість dt пишемо dx/6 (третій рядок). Отримуємо:

∫sin⁡6t dt=[x=6tdx=6dt]=∫sin⁡xdx6

Далі все цілком звичайно. Шістку виносимо за знак інтеграла:

∫sin⁡xdx6=16⋅∫sin⁡xdx

Інтегруємо синус:

16⋅∫sin⁡xdx=16⋅(−cos⁡x)

І підставляємо назад замість x вираз 6t:

16⋅(−cos⁡x)=−16⋅cos⁡6t+C

Другий приклад

Обчисли інтеграл методом заміни змінної:

∫tgt dt

Тангенс, мабуть, можна знайти в якихось таблицях, але цей інтеграл цілком можна обчислити й самому. Спершу розкладемо тангенс на частку sin/cos:

∫tgt dt=∫sin⁡tcos⁡t dt

Заміну виберемо так: x = cos t. Отримаємо:

∫sin⁡tcos⁡t dt=[x=cos⁡tdx=−sin⁡t dt]

Тепер виразимо dt:

dt=−dxsin⁡t

Тепер можна підставити в інтеграл. Замість cos t пишемо x, а замість dt пишемо −dx/sin t.

∫sin⁡tcos⁡t dt=[x=cos⁡tdx=−sin⁡t dt]=∫−sin⁡tx⋅dxsin⁡t

Невелика проблема в тому, що у виразі залишилася попередня змінна інтегрування t, а саме в синусі. На щастя, обидва синуси скорочуються, і лишається:

∫−sin⁡tx⋅dxsin⁡t=∫−dxx

Розпишемо це трохи, щоб отримати гарніший вираз. dx перенесемо за дріб, а в чисельник впишемо одиницю. Мінус винесемо перед інтеграл:

∫−dxx=−∫1x dx

Інтеграл від 1/x ми вже знаємо, це логарифм. Отже, отримуємо:

−∫1x dx=−ln⁡|x|

І ще підставимо назад замість x початковий cos t.

−∫1x dx=−ln⁡|x|=−ln⁡|cos⁡t|+C

Третій приклад

Обчисли інтеграл методом заміни змінної:

∫x⋅sin3⁡t dt

Тебе може збентежити, що в підінтегральній функції дві змінні: x і t. Це зовсім не заважає, бо з dt ми знаємо, що інтегруємо за змінною t, а x поводиться як стала. Тож не лякаймося й перенесімо x перед інтеграл:

∫x⋅sin3⁡t dt=x⋅∫sin3⁡t dt

Формул для sin3 у нас небагато, а от для sin2 дещо знайдеться, тож перетворимо функцію так:

x⋅∫sin3⁡t dt=x⋅∫sin2⁡t⋅sin⁡t dt

Тепер розкладемо sin2 за формулою sin2t = (1 − cos2t). Отримуємо інтеграл:

x⋅∫sin2⁡t⋅sin⁡t dt=x⋅∫(1−cos2⁡t)⋅sin⁡t dt

Тепер виконаємо заміну. Змінну x уже зайнято, тому візьмемо, наприклад, y. І виберемо y = cos t

x⋅∫(1−cos2⁡t)⋅sin⁡t dt=[y=cos⁡tdy=−sin⁡tdt]

Виразимо dt:

dt=−dysin⁡t

І підставимо в інтеграл:

x⋅∫(1−cos2⁡t)⋅sin⁡t dt=[y=cos⁡tdy=−sin⁡tdt]=−x⋅∫(1−y2)⋅sin⁡t⋅dysin⁡t

Синуси знову гарно скорочуються:

−x⋅∫(1−y2)⋅sin⁡t⋅dysin⁡t=−x⋅∫(1−y2)⋅dy

Цей інтеграл уже можна розкласти на два:

−x⋅∫(1−y2)⋅dy=−x⋅(∫1 dy−∫y2 dy)

Це все табличні значення:

−x⋅(∫1 dy−∫y2 dy)=−x⋅(y−y33)

Тепер підставимо назад замість y початковий cos t:

−x⋅(y−y33)=−x⋅(cos⁡t−cos3⁡t3)+C

Це й є остаточний результат.

Розділи: Інтеграл, Інтегрування частинами, Інтегрування заміною змінної, Визначений інтеграл