✖

Складніші приклади на похідні

Кілька прикладів на складніші похідні, ніж звичайна робота з формулами. Якщо тобі потрібно пояснити означення похідної, перейди до статті похідна функції.

Перший приклад

Почнімо з чогось ще не надто складного.

f(x)=x3⋅e−x

З формул похідних функцій ми знаємо, що похідна функції ex — знову ex. На жаль, цей простий спосіб не можна застосувати в цьому прикладі безпосередньо, бо в показнику степеня стоїть не просто x, а −x, тож цю функцію треба розглядати як складену функцію. Але на першому кроці нас однаково чекає розклад за формулою для добутку.

f′(x)=(x3)′⋅e−x+x3⋅(e−x)′=

Лівий многочлен диференціюємо за класичною формулою, решту залишаємо як є:

=3x2⋅e−x+x3⋅(e−x)′=

Тепер треба продиференціювати останню функцію. Як ми вже казали, це складена функція, тож диференціюємо її за правилом для складених функцій:

f(x)=h(g(x))f′(x)=h′(g(x))⋅g′(x)

Отже, похідна нашої функції виглядатиме так:

(e−x)′=e−x⋅(−x)′=e−x⋅(−1)=−e−x

Вираз e−x не змінюється, бо похідна ex — знову ex, а на першому кроці формули ми диференціюємо зовнішню функцію, а внутрішню залишаємо недиференційованою. На другому кроці множимо проміжний результат на похідну аргумента функції, тобто функції −x. Похідна функції −x дорівнює −1. Тепер просто підставляємо наш результат у попередній вираз:

=3x2⋅e−x+x3⋅(e−x)′=3x2⋅e−x−x3⋅e−x.

Другий приклад

Умова другого прикладу:

f(x)=ln⁡(cos⁡x)tgx

Тут маємо дріб: у чисельнику одна функція, у знаменнику інша. Тож на першому кроці диференціюємо за формулою для частки. Після застосування формули отримуємо:

(ln⁡(cos⁡x))′⋅tgx−ln⁡(cos⁡x)⋅(tgx)′tg2x

Підемо з кінця: спершу продиференціюємо тангенс, бо його можна легко продиференціювати за основною формулою. Виконується

(tgx)′=1cos2⁡x.

Після застосування цієї формули в чисельнику дробу отримуємо

(ln⁡(cos⁡x))′⋅tgx−ln⁡(cos⁡x)⋅1cos2⁡xtg2x

Тепер потрібно продиференціювати логарифм. На жаль, усередині логарифма є ще одна вкладена функція, тож маємо складену функцію й логарифм треба диференціювати складніше, як складену функцію. Похідна самого логарифма — це 1/x, але замість x підставляємо аргумент логарифма, тобто косинус. Далі ще треба помножити на похідну аргумента, тобто на похідну косинуса. Отже, похідна логарифма виглядатиме так:

(ln⁡(cos⁡x))′=1cos⁡x⋅(cos⁡x)′=−1cos⁡x⋅sin⁡x=−sin⁡xcos⁡x

Вийшов доволі гарний дріб. Якщо ти добре пам'ятаєш тригонометрію, то знаєш, що цей дріб дорівнює тангенсу. Тож можемо записати, що все це дорівнює мінус тангенс:

(ln⁡(cos⁡x))′=−tgx

Підставимо це в попередній результат:

=(ln⁡(cos⁡x))′⋅tgx−ln⁡(cos⁡x)⋅1cos2⁡xtg2x=−tgx⋅tgx−ln⁡(cos⁡x)⋅1cos2⁡xtg2x=

У чисельнику двічі тангенс, тож його легко піднести до квадрата. Логарифм можемо перенести в чисельник наступного дробу.

=−tg2x−ln⁡(cos⁡x)cos2⁡xtg2x=

Тепер можемо розділити чисельник і отримати два дроби

=−tg2xtg2x−ln⁡(cos⁡x)cos2⁡xtg2x=

У першому дробі чисельник дорівнює знаменнику, тож отримуємо одиницю. У другому дробі позбутися дробу в чисельнику можна, розширивши дріб виразом cos2x.

=−1−ln⁡(cos⁡x)cos2⁡x⋅tg2x=

Тепер тангенс можна розкласти на частку sin x / cos x. Але оскільки тангенс у квадраті, то в дробі чисельник і знаменник теж будуть у квадраті. Після цього одразу можна скоротити cos2x.

=−1−ln⁡(cos⁡x)cos2⁡xsin2⁡xcos2⁡x=−ln⁡(cos⁡x)sin2⁡x−1.

Це остаточний результат диференціювання.

Третій приклад

Знайди похідну функції

f(x)=x(x12).

Якщо це не видно одразу — усе це показники степеня, тобто «x у степені x у степені одна друга». На першому кроці спершу виконаємо перетворення за формулою:

x=eln⁡x

За допомогою цієї формули розкладемо перший x у нашому прикладі:

f(x)=(eln⁡x)x12

Тепер застосуємо формулу для роботи зі степенями:

(ab)c=ab⋅c

Позбуваємося дужок і складаємо в добуток найвищий показник із логарифмом:

f(x)=eln⁡x⋅x12

Тепер функція має вигляд, у якому її буде зручніше диференціювати. Це складена функція, і диференціювати її будемо саме так. Перша функція — ex, де замість x підставляємо весь показник, а друга функція стоїть у показнику. Отже, розкладаючи, отримуємо:

f′(x)=eln⁡x⋅x12⋅(ln⁡x⋅x12)′

Дужку будемо диференціювати як добуток, тож застосовуємо формулу для добутку.

(ln⁡x⋅x12)′=(ln⁡x)′⋅x12+ln⁡x⋅(x12)′=

Похідна логарифма — це 1/x:

=1x⋅x12+ln⁡x⋅(x12)′=

Тепер диференціюємо другий вираз за класичною формулою для степеневих функцій. Отже, виконується:

(x12)′=12x12−1=12x−12=x−122=12x12=12x

Підставимо цей результат у наше обчислення:

=1x⋅x12+ln⁡x⋅12x=

Перший добуток можна ще спростити, знову за формулами для роботи зі степенями:

1x⋅x12=x−1⋅x12=x−1+12=x−12=1x

Перепишемо попередній вираз за допомогою обчислення, яке ми щойно виконали:

=1x+ln⁡x⋅12x=

І нарешті перенесемо логарифм у чисельник дробу:

=1x+ln⁡x2x=

Перший дріб можна розширити, помноживши чисельник і знаменник на два, і тоді дроби можна додати:

=22x+ln⁡x2x=2+ln⁡x2x

Тепер можемо повернутися до всієї похідної:

f′(x)=eln⁡x⋅x12⋅(2+ln⁡x2x)=

Знову замінимо eln x на x:

=xx⋅(2+ln⁡x2x).

Так ми отримали остаточний результат.