✖

Матриця переходу

Якщо маємо векторний простір V і два його базиси, то один вектор із простору можна виразити як комбінацію векторів обох базисів. Матриця переходу допомагає переходити від одного розкладу до іншого.

Мотивація

Нехай дано n-вимірний векторний простір V і два його різні базиси E={e→1,…,e→n} та F={f→1,…,f→n}. Далі оберемо якийсь вектор x→ із V. Оскільки x→ належить простору V, а E і F є базисами цього простору, то мають існувати коефіцієнти a1, …, an такі, що:

x→=a1⋅e→1+…+an⋅e→n

і водночас мають існувати коефіцієнти b1, …, bn такі, що:

x→=b1⋅f→1+…+bn⋅f→n

У першому випадку ми виражаємо вектор x→ через базис E, у другому — через базис F. Щоб виразити x→, ми використовуємо два різні базиси, тож одночасно отримуємо два різні набори коефіцієнтів ai та bi. Виникає питання: якщо ми знаємо коефіцієнти bi, чи існує спосіб отримати з них коефіцієнти ai, тобто координати вектора в іншому базисі?

Так, для цього слугує так звана матриця переходу.

Як отримати матрицю переходу

Як і раніше, маємо простір V і два базиси E={e→1,…,e→n} та F={f→1,…,f→n}. Оскільки E є базисом простору V, то, звісно, і всі вектори f→1,…,f→n можна виразити як лінійні комбінації векторів базису E. Вектори f→1,…,f→n хоч і входять до базису F, але водночас є звичайними елементами простору V, тож має виконуватися:

f→1=a11⋅e→1+a21⋅e→2+…+an1⋅e→nf→2=a12⋅e→1+a22⋅e→2+…+an2⋅e→n…f→n=a1n⋅e→1+a2n⋅e→2+…+ann⋅e→n

Тепер перепишемо ці рівності в матрицю так, щоб у першому стовпці матриці стояли коефіцієнти вектора f→_1, тобто ai1, у другому — коефіцієнти вектора f→_2, тобто ai2, і так далі. Отримаємо матрицю:

P=(a11a12…a1na21a22…a2n…an1an2…ann)

Така матриця називається матрицею переходу від базису E до базису F. Якщо маємо вектор x→=(x1;…;xn) із V, який має в базисі F коефіцієнти b1, …, bn, то коефіцієнти a1, …, an в базисі E отримаємо так:

(a1⋮an)=P⋅(b1⋮bn)

Приклад

Працюватимемо у векторному просторі ℝ3. Оберемо канонічний (стандартний) базис E = {(1; 0; 0), (0; 1; 0), (0; 0; 1)} і другий базис F = {(2; 0; 0), (3; 2; 0), (1; 5; 4)}. Матриця переходу від базису E до базису F матиме вигляд

P=(231025004)

Тепер оберемо довільний вектор x→∈R3, наприклад x→=(12;41;28). Він має в базисі F коефіцієнти b1 = −2, b2 = 3, b3 = 7. Виконаємо множення матриць:

(231025004)⋅(−237)=(124128)

У базисі E вектор x→ має коефіцієнти a1 = 12, a2 = 41, a3 = 28. Отже, виконується:

(12;41;28)=12⋅(1;0;0)+41⋅(0;1;0)+28⋅(0;0;1)

Розділи: Векторні простори, Приклади векторних просторів, Векторний підпростір, Лінійна комбінація векторів, Лінійна оболонка, Базис векторного простору, Розмірність векторного простору, Матриця переходу