✖

Показникові рівняння

Звичайне рівняння стає показниковим, якщо містить змінну в показнику степеня. У загальному вигляді показникове рівняння можна записати так: af(x) = bg(x), де a, b>0. Типовий приклад показникового рівняння — 2x = 8. Тут цілком очевидно, що розв'язком буде число три, бо два в третьому степені дорівнює восьми. А тепер перейдімо до трохи математичнішого підходу.

Просте показникове рівняння

Щоб розв'язати показникове рівняння, дуже зручно мати змогу звести його до вигляду af(x) = bg(x), де a = b. Адже зрозуміло, що за однакових основ степені рівні тоді, коли рівні й показники. Отже, залишається розв'язати лише рівняння f(x) = g(x). Попередній приклад можна перетворити так: вісімку запишемо як степінь двійки, 2x = 23, і отримаємо однакові основи, а тому просто прирівнюємо обидва показники й одразу дістаємо результат x = 3. Приклад можна ускладнити, наприклад, так: 22x = 8, після перетворення знову маємо 22x = 23 і розв'язуємо 2x = 3, звідки відповідь 1,5.

Ще один простий випадок — коли в одній частині рівняння стоїть одиниця. Розгляньмо такий приклад:

53x−2=1

Здається складним, але якщо ти знаєш основні властивості степенів, то знаєш і те, що одиницю можна отримати лише двома способами: або основа дорівнює одиниці (тоді одиниця в будь-якому степені дає одиницю), або показник дорівнює нулю — будь-яке число в нульовому степені знову дає одиницю. Ми, звісно, скористаємося другою властивістю й перепишемо попереднє рівняння так: 53x − 2 = 50. Тепер рівняння має вигляд, який ми вже вміємо розв'язувати (див. попередній абзац). Достатньо порівняти показники. Отримуємо рівняння 3x − 2 = 0. Це вже тривіальне лінійне рівняння.

Логарифмування показникового рівняння

Якщо рівняння не вдається звести до однакових основ, можна спробувати метод логарифмування. Наша вчителька завжди казала: «Діти, якщо не знаєте, що робити далі, просто прологарифмуйте!» — і мала рацію. Якщо в показниковому рівнянні основи різні, а звести їх до однакової неможливо (або невигідно), прологарифмуй усе рівняння. З початкового рівняння

af(x)=bg(x)

отримаємо

lg⁡af(x)=lg⁡bg(x)

і за формулою для роботи з логарифмами маємо

f(x)⋅lg⁡a=g(x)⋅lg⁡b.

Розгляньмо такий приклад:

2x⋅52x=3x−2

Основи різні, і звести їх до однакової не вийде, тому логарифмуємо все рівняння:

lg⁡(2x⋅52x)=lg⁡(3x−2)

Тепер скористаємося властивостями логарифмів і перетворимо логарифм добутку на суму логарифмів у лівій частині:

lg⁡2x+lg⁡52x=lg⁡3x−2

Знову застосуємо властивості логарифмів і «винесемо» показники за знак логарифма.

x⋅lg⁡2+2x⋅lg⁡5=(x−2)lg⁡3

Розкриємо дужки в правій частині рівняння:

x⋅lg⁡2+2x⋅lg⁡5=xlg⁡3−2lg⁡3

Доданки зі змінною перенесемо в ліву частину рівняння:

x⋅lg⁡2+2x⋅lg⁡5−x⋅lg⁡3=−2lg⁡3

Далі винесемо за дужки x:

x(lg⁡2+2lg⁡5−lg⁡3)=−2lg⁡3

Виразимо x:

x=−2lg⁡3lg⁡2+2lg⁡5−lg⁡3

Це, власне, і є результат. Можна ще раз застосувати властивості логарифмів і з 2lg 5 зробити lg 52 = lg 25, але це справді останнє, що можна зробити з результатом.

Заміна змінної

Показникові рівняння можна розв'язувати й за допомогою заміни змінної. Покажемо це на прикладі:

72x+7x−6=0.

Введімо заміну a = 7x. Тепер перепишемо початкове рівняння, підставивши замість 7x змінну a. Отримаємо таке (вже не показникове) рівняння:

a2+a−6=0.

Це звичайне квадратне рівняння. Його корені — числа 2 і −3.

Тепер ці корені підставимо в заміну a = 7x. Тобто 2 = 7x. Прологарифмуємо:

lg⁡2=x⋅lg⁡7

і виразимо x:

x=lg⁡2lg⁡7

Другий корінь підставляти вже не треба, бо він від'ємний: після підстановки ми б отримали логарифм від'ємного числа, а це неможливо. Ось і розв'язано показникове рівняння.

Приклади

Розв'яжи таке показникове рівняння:

23x−4=82x+1.

На перший погляд бачимо, що основи в обох частинах різні. Прикро. Але придивившись, неважко помітити перетворення, яке дасть однакові основи. Замість вісімки просто працюватимемо з 23, що дорівнює восьми. Застосувавши формулу піднесення степеня до степеня, отримуємо:

23x−4=82x+123x−4=23⋅(2x+1)23x−4=26x+3

Тепер основи однакові, і можна розв'язати просте лінійне рівняння 3x − 4 = 6x + 3:

3x−4=6x+3−3x=7x=−73

Відповідь: x=−73.

Розв'яжи таке показникове рівняння:

5x⋅2x=100x−1.

Тут, як зазвичай, основи не однакові. Але, мабуть, усі здогадуються, що їх можна якось привести до однакової основи. До лівої частини застосуємо формулу множення степенів з однаковим показником, а до правої — ту саму формулу, що й щойно, і з 100x − 1 зробимо 102(x − 1):

5x⋅2x=100x−110x=102(x−1)10x=102x−2

І знову маємо однакові основи, тож можна розв'язувати звичайне лінійне рівняння:

x=2x−2−x=−2x=2

Відповідь: x = 2.

Розв'яжи показникове рівняння:

3x+3x+1=108.

Як завжди, до однакової основи спершу треба дійти. Тут нам допоможе винесення за дужки: з виразу в лівій частині винесемо 3x. Потім додамо вирази в дужках і отримаємо просте рівняння.

3x+3x+1=1083x(1+31)=1084⋅3x=1083x=27

Ліву частину ми перетворили, тепер час взятися за праву. Цілком зрозуміло, що це третій степінь числа три:

3x=273x=33

Залишився останній крок — основи рівні, тому прирівнюємо показники:

x=3

Відповідь: x = 3.

Розв'яжи таке показникове рівняння:

42x−6⋅4x+8=0.

У цьому випадку спробуємо звести показникове рівняння до звичайного квадратного. Найкраще це вдасться за допомогою заміни 4x = a:

a2−6a+8=0

Тепер маємо стандартне квадратне рівняння, тож обчислюємо дискримінант і корені:

D=36−4⋅8a1,2=(6±2)2a1=4a2=2

Ці проміжні результати ще треба підставити назад у заміну. Перший результат:

4x=4x=1

Другий результат:

4x=24x=412x=12

Відповідь: x1 = 1, x2=12.