✖

Рівносильні перетворення рівнянь

Перетворюючи рівняння, ми користуємося рівносильними перетвореннями. Їхня ознака в тому, що вони не змінюють розв'язків рівняння. Мета рівносильних перетворень — привести рівняння до якогось простішого вигляду, з якого вже можна обчислити розв'язок.

Що таке рівняння

Спочатку коротко про те, що таке рівняння і як ми його записуватимемо. Якщо маємо дві функції f(x) і g(x), то можемо прирівняти їх і отримати рівняння:

f(x)=g(x)

У цьому випадку f(x) називаємо лівою частиною рівняння, а g(x) — правою. Замість абстрактних функцій f(x) і g(x) можна уявити конкретні, наприклад f(x) = 3x і g(x) = x + 2. Тоді рівняння виглядало б так:

3x=x+2

Розв'язком рівняння є множина (скажімо) S, така що для кожного x з множини S після підстановки в рівняння воно залишається правильним. Отже, розв'язком нашого прикладу була б множина

S={1}.

Після підстановки в рівняння отримуємо

3⋅1=1+2

Рівносильне перетворення рівняння — це таке перетворення, що не змінює розв'язків рівняння. Тобто рівносильним було б перетворення, коли з функції f(x) ми отримуємо функцію f1(x), тим самим перетворенням з функції g(x) отримуємо g1(x), і все одно виконується рівність

f1(x)=g1(x).

Перше й найпростіше рівносильне перетворення рівнянь (не нерівностей!) — це заміна місцями лівої та правої частин. Мабуть, очевидно, що якщо виконується

f(x)=g(x),

то виконуватиметься й рівність зі зміненим порядком

g(x)=f(x).

Докладніше про рівняння я пишу в статті Що таке рівняння.

Додавання

Найпростіший приклад — додавання якогось виразу до обох частин рівняння. Рівносильне перетворення завжди застосовуємо до обох частин рівняння. Отже, маємо таке рівняння:

x−3=1.

Це рівняння можна розв'язати так: додати до обох частин число три. Перетворення зазвичай записують після скісної риски в рядку, з якого його починають, ось так

x−3=1/+33+x−3=1+3x=4

Загалом можна записати, що коли знову маємо дві функції f(x) і g(x), то можемо додати до них третю функцію h(x) і не змінимо розв'язків рівняння.

f(x)=g(x)/+h(x)f(x)+h(x)=g(x)+h(x)

Як бачимо, додавати можна не лише число, а й функцію:

x=2x+6

За звичаєм ми хочемо мати змінні ліворуч, чого досягаємо, додавши до рівняння −2x, тобто віднявши 2x.

x=2x+6/−2xx−2x=2x−2x+6−x=6x=−6

Звісно, додавати можна й дроби, якщо це тобі зручно.

x−12=471

Додамо половину — і маємо розв'язок:

x−12=471/+12x−12+12=471+12x=471,5

Додавання до рівняння зазвичай використовують, коли хочуть «перенести» вираз з однієї частини рівняння в іншу. Якщо маємо рівняння

3=2x+17,

то як перенести вираз зі змінною, тобто 2x, у ліву частину рівняння? Просто додаємо до всього рівняння −2x. Тоді праворуч замість 2x отримуємо нуль, бо 2x − 2x = 0. А з другого боку отримуємо −2x:

3=2x+17/−2x3−2x=2x−2x+173−2x=17

Множення

Рівняння можна також помножити на якусь функцію. Єдина умова — ця функція не може бути нульовою. Не можна множити рівняння на нуль чи на функцію, яку можна звести до нуля, наприклад f(x) = x − x. Отже, якщо маємо рівняння

3x=7,

то можемо помножити його на двійку:

3x=7/⋅22⋅3x=2⋅76x=14

Цей приклад навряд чи мав великий сенс. Множення використовують, наприклад, коли треба позбутися дробів:

3=25x

Якщо помножити це рівняння на знаменник дробу в правій частині, то вираз 5x чудово скоротиться завдяки властивостям дробів.

3=25x/⋅5x5x⋅3=5x⋅25x

Тепер помножимо дріб на вираз 5x, внаслідок чого 5x опиниться в чисельнику дробу, і далі ми зможемо скоротити 5x, бо він є і в знаменнику, і в чисельнику.

15x=5x⋅25x15x=2

На початку цього розділу сказано, що множити на нуль не можна. Щойно ми множили на вираз 5x, але цей вираз містить змінну, і якщо підставити в неї нуль, то весь вираз стане нулем — і ось ми вже множимо на нуль. Що з цим робити?

Це розв'язують так: визначають умови, за яких можна виконати таке перетворення. Тут треба записати, що множити на 5x можна лише за припущення, що x не дорівнює нулю. Але тепер погляньмо ще раз на рівняння, яке ми множили. Вираз 5x там уже є, і стоїть він у знаменнику дробу. Що це означає? Ділити на нуль не можна, тож уже сама область визначення функції 25x виключає, щоб x дорівнював нулю.

Отже, ще раз: рівняння містить дріб із виразом 5x у знаменнику. Оскільки ділити на нуль не можна, рівняння має сенс лише тоді, коли x не дорівнює нулю. Тому ми можемо спокійно помножити все рівняння на 5x, адже потрібні умови вже забезпечує область визначення функції в знаменнику.

Множення на складніші вирази

Тепер важливе зауваження: якщо множимо рівняння на якийсь вираз, то завжди треба множити всю праву і всю ліву частину. Для прикладу візьмімо таке рівняння:

x+2=x−4

Якби ми хотіли помножити його на двійку, довелося б множити цілі частини, ось так:

2⋅(x+2)=2⋅(x−4)2x+4=2x−8

Помилкою було б не записати там дужки, бо ми отримали б хибний результат:

2⋅x+2=2⋅x−42x+2=2x−4

Бачимо, що результат інший, ніж у попередньому випадку. Так само, якщо множиш на складніший вираз, треба множити все рівняння. Для прикладу візьмімо рівняння

2x+1=2x+3.

Це рівняння помножимо на вираз x + 3, щоб позбутися змінної в знаменнику праворуч.

2x+1=2x+3/⋅(x+3)(x+3)(2x+1)=(x+3)2x+3(x+3)(2x+1)=2(x+3)x+3

Дріб має вигляд, у якому його легко скоротити на вираз x + 3:

(x+3)(2x+1)=2(x+3)x+3(x+3)(2x+1)=2

Тепер можна розкрити дужки в лівій частині рівняння і наприкінці відняти двійку, щоб «перенести» її ліворуч, завдяки чому праворуч отримаємо нуль.

(x+3)(2x+1)=22x2+x+6x+3=22x2+7x+3=2/−22x2+7x+1=0

Ділення

Так само як рівняння можна множити, його можна й ділити. З тим самим обмеженням, що й при множенні, — не можна ділити на нуль. Адже ділення легко перетворити на множення. Якщо хочемо поділити рівняння на вираз w, це буде те саме, що помножити рівняння на дріб 1/w. Ділення часто використовують у таких прикладах:

12x=7

Це тип рівняння, з яким ми вже мало що зробимо, хіба що поділимо все рівняння на дванадцять і так отримаємо значення x.

12x=7/:12x=712

Той самий результат ми отримали б, помноживши рівняння на 1/12:

12x=7/⋅11212x⋅112=7⋅11212x12=712x=712

Піднесення до степеня

Перетворюючи рівняння, можна використовувати й степені, але з певними обмеженнями. Спершу пригадаймо, як працюють степені. Чи виконується така рівність?

x2=x

Якщо піднести якесь число до квадрата, а потім добути квадратний корінь, чи отримаємо початкове число? Це підступне запитання, і відповідь така: не завжди. Уяви, що ти підставляєш за x від'ємне число, наприклад мінус три:

(−3)2=−39=−33≠−3

Як бачимо, рівність раптом не виконується, бо коли від'ємне число піднести до квадрата, отримаємо додатне число. А коли з додатного числа добути корінь, отримаємо знову додатне число. Коли ж ця рівність виконувалася б? Тоді, коли ми знаємо, що працюємо лише з додатними, а точніше з невід'ємними числами. Тож можемо дозволити собі піднести рівняння до квадрата, якщо знаємо, що працюємо з додатними числами.

Наприклад, у геометрії ми часто розв'язуємо рівняння, що містять довжини якихось відрізків, і тоді можна без остраху підносити до степеня, бо довжина не може бути від'ємною. Так само і при піднесенні до степеня чи добуванні кореня: підносити треба обидві частини рівняння цілком. Отже, приклад:

x+2=x+4

Припустімо, що ми рухаємося лише серед додатних чисел, тому можемо дозволити собі піднести до квадрата все рівняння:

x+2=x+4/2(x+2)2=(x+4)2x+2=x2+8x+16x2+7x+14=0

Ми отримали квадратне рівняння, яке можна розв'язати способами, описаними в статті про нього.

Як розв'язувати рівняння, яке треба піднести до квадрата, але ми не можемо бути певні, що працюємо лише з додатними числами? Просто підносимо його до квадрата, а потім робимо перевірку, адже піднесення до степеня може дати результати, що не є розв'язками рівняння. Отже, приклад:

x=x−2

Тепер піднесемо рівняння до квадрата:

x=x−2/2(x)2=(x−2)2x=x2−4x+4x2−5x+4=0

Знову отримуємо квадратне рівняння, тож розв'яжемо його якимось відповідним способом, наприклад розкладом на множники (точний спосіб описано в статті, на яку є посилання):

(x−1)(x−4)=0

Бачимо, що один результат — 1, а другий — 4. Але ми знаємо, що виконали нерівносильне перетворення, тож мусимо ще зробити перевірку. Підставимо ці розв'язки в початкове рівняння й з'ясуємо, який із результатів є розв'язком початкового рівняння. Спочатку підставимо одиницю:

x=x−21=1−21≠−1

Перевіркою ми з'ясували, що одиниця не є розв'язком початкового рівняння. А що четвірка?

x=x−24=4−22=2

Четвірка є розв'язком початкового рівняння, ми знайшли результат.

Розділи: Рівносильні перетворення рівнянь, Рівносильні перетворення нерівностей