Степені та корені
Піднесення до степеня — це математична операція, яка, простіше кажучи, слугує для скороченого запису повторюваного множення.
Натуральний показник
Піднесення до степеня має вигляд an, де n називають показником степеня, а a — основою степеня. Далі нас цікавитиме передусім вигляд показника. У цій частині покажемо, які властивості має степінь із натуральним показником, тобто коли показник — число 1, 2, 3, 4, …
Прикладом такого степеня є 62. Шістка — основа, двійка — показник. Показник каже, скільки разів поспіль треба помножити шістку, щоб отримати результат. Отже, 62 = 6 · 6 = 36. Інший приклад: 43 = 4 · 4 · 4 = 64. У загальному вигляді це можна записати так:
Основою може бути що завгодно — число, а то й складніший вираз. Під час обчислення цей вираз просто множимо стільки разів, скільки вказує показник. Приклади:
Для показника, що дорівнює нулю, уводимо рівність a0 = 1.
Від'ємний показник
У цій частині припустимо, що показник від'ємний. Як це можна тлумачити? Виходимо з того, що a0 = 1. Якщо хочемо обчислити a1, можна сказати, що множимо a0 на вираз a. Оскільки a0 = 1, добуток дає a0 · a = a. Отримуємо a. Якщо хочемо обчислити a2, можемо записати a2 = a0 · a · a.
Про значення a0 = 1 можна сказати, що це наше вихідне значення, і коли обчислюємо an, то просто n разів множимо значення a0 на вираз a. Як діяти, коли n від'ємне? Якщо n додатне, то множимо. Якщо n від'ємне, то будемо ділити. Отже, a−1 ми отримали б так: взяли б початкове значення a0 і поділили б його на вираз a. Так маємо рівність:
Якби ми хотіли знайти a−2, то поділили б a0 на вираз a двічі. Що ми отримаємо? Спершу згадаймо, як можна інакше записати ділення. Якщо маємо частку x/y, її можна так само записати як
Це одна з основних властивостей дробів. Тому якщо хочемо якийсь вираз x двічі поділити на вираз y, можемо записати це як
Повернімося до прикладу a−2. Ми сказали, що отримаємо його, двічі поділивши вираз a0 на a. Далі перетворимо так:
Тепер ми маємо спосіб обчислення степеня з від'ємним показником. Обчислюємо степінь так, ніби показник додатний, а потім просто беремо обернене число, тобто ділимо одиницю на результат піднесення до степеня. Точніше це записується так:
(Тут ми припускаємо, що −n — від'ємне число, тобто n додатне.)
Ось кілька прикладів:
Раціональний показник
Показник можна далі розширити на всі раціональні числа. Раціональне число — це число, яке можна записати у вигляді дробу, частки двох цілих чисел. Нехай маємо дріб m/n, де n — додатне число. Тоді можна записати формулу
Той значок над am — це знак кореня.
Властивості степенів
- a0 = 1, якщо a ≠ 0.
- a1 = a.
- 0n = 0, якщо n > 0.
- 00 — невизначений вираз.
- (a · b)n = an · bn.
- am · an = am + n.
, якщо a ≠ 0.- (am)n = am · n.