✖

Квадратне рівняння з параметром

Квадратне рівняння з параметром відрізняється від звичайного квадратного рівняння тим, що містить додатково параметр, який часто позначають p або m. Наше завдання — з'ясувати, які розв'язки має квадратне рівняння залежно від цього параметра p.

Перший приклад

Маємо таке квадратне рівняння з параметром p.

x2+2px+9=0.

Які розв'язки має рівняння залежно від параметра p? Можна розрізнити загалом три випадки: рівняння не має розв'язків на множині дійсних чисел, рівняння має два однакові розв'язки і рівняння має два різні розв'язки. Ці випадки розрізняємо за допомогою дискримінанта.

Параметр поводиться як константа, тобто для попереднього квадратного рівняння a = 1, b = 2p і c = 9. Тепер обчислимо дискримінант так, як звикли:

D=b2−4ac=4p2−4⋅1⋅9=4p2−36.

Отже, дискримінант вийшов D = 4p2 − 36. Тепер треба з'ясувати, коли цей дискримінант додатний, від'ємний і нульовий.

Почнімо з найпростішого випадку — коли дискримінант нульовий. Тож розв'язуємо рівняння 4p2 − 36 = 0. При яких p це виконується? Це неповне квадратне рівняння і розв'язується воно легко:

4p2−36=0p2−9=0p2=9p=±3

Якщо параметр p дорівнює плюс або мінус трьом, то квадратне рівняння має один корінь кратності два.

Тепер з'ясуймо, коли дискримінант додатний. Для цього розв'язуємо квадратну нерівність

4p2−36>0.

Нулі функції f(p) = 4p2 − 36 ми вже знаємо, їх обчислено на попередньому кроці. З них складемо два проміжки, один «внутрішній», а другий «зовнішній».

I1=(−∞;−3)∪(3;+∞)I2=(−3;3)

На одному з цих проміжків функція f(p) додатна, на другому від'ємна. Це з'ясуємо, підставивши у функцію якесь число з одного з проміжків. Найпростіше підставити з проміжку I2 нуль. Маємо f(0) = 0 − 36 = −36. Отже, на проміжку I2 функція від'ємна, а на проміжку I1 додатна.

Звідси отримуємо, що на проміжку I1 рівняння має два різні розв'язки, а на проміжку I2 не має жодного дійсного розв'язку. Можна розглянути графік функції f(p) = 4p2 − 36. У точках плюс і мінус три вона дорівнює нулю, на проміжку I2 від'ємна, а на проміжку I1 додатна.

Графік функції f(p)=4p^2-36

Обчислення коренів рівняння

Тепер лишається обчислити розв'язки рівняння в тих випадках, коли вони є. Почнімо з випадку, коли рівняння має один корінь кратності два, тобто коли дискримінант дорівнює нулю. Це буває, коли параметр дорівнює плюс або мінус кореню з дев'яти.

Перший випадок, p = 3. Тоді рівняння має вигляд:

x2+2⋅3x+9=0.

Обчислимо дискримінант цього рівняння. Має вийти нульовий:

D=b2−4ac=62−4⋅1⋅9=36−36=0.

Обчислимо корінь за формулою:

x=−b±02a=−62=−3.

Другий випадок, p = −3. Рівняння має вигляд:

x2−2⋅3x+9=0.

Обчислимо дискримінант:

D=b2−4ac=(−6)2−4⋅1⋅9=36−36=0.

Обчислимо корінь:

x=−b±02a=62=3.

В останньому кроці лишається обчислити, які розв'язки має рівняння, якщо параметр належить об'єднанню проміжків (−∞;−3) ∪ (3; +∞). Дискримінант ми вже обчислили, тож обчислимо корені рівняння за формулою.

x1,2=−2p±4p2−362=−2p±4(p2−9)2=−2p±2p2−92=−p±p2−9.

Наприкінці ми скоротили дріб на двійку. Отже, це корені квадратного рівняння, якщо параметр належить об'єднанню проміжків (−∞;−3) ∪ (3; +∞). Якщо ж параметр належить проміжку (−3; 3), то рівняння не має дійсного розв'язку.

Розділи: Квадратні рівняння, Дискримінант, Квадратне рівняння з параметром, Комплексні корені