✖

Дистрибутивність

Дистрибутивність (розподільна властивість) — це властивість двох бінарних операцій, наприклад додавання та множення. У випадку множення й додавання дистрибутивність означає, що можна «розкрити дужки». Наприклад, якщо маємо вираз

2⋅(3+4)

то знаємо, що можемо розкрити дужки і отримати інший вираз

2⋅(3+4)=2⋅3+2⋅4

Обидва вирази дають однаковий результат — число 14. Розкрити дужки ми могли тому, що операція множення на множині дійсних чисел дистрибутивна відносно операції додавання. Загалом, якщо маємо дві операції · і +, то кажемо, що операція · на множині M дистрибутивна відносно операції +, якщо виконуються рівності

a⋅(b+c)=(a⋅b)+(a⋅c)(b+c)⋅a=(b⋅a)+(c⋅a)

для всіх a, b, c ∈ M. Іншим прикладом дистрибутивних операцій є операції з логіки висловлень — кон'юнкція ∧ і диз'юнкція ∨. Уявімо, що маємо висловлення A, B і C. Якщо сказати «A і водночас (B або C)», запишемо це так:

A∧(B∨C)

А оскільки операція кон'юнкції дистрибутивна відносно операції диз'юнкції, одночасно виконується й

(A∧B)∨(A∧C)

Тобто словами: «(A і водночас B) або (A і водночас C)». Щоб мати й приклад операцій, які дистрибутивними не є, візьмімо, наприклад, додавання та віднімання:

10−(5+3)

Правильний результат, звісно, 2, бо після додавання в дужці отримаємо 10 − 8, тобто 2. Якби ми застосували до цього обчислення правило дистрибутивності, то отримали б вираз:

(10−5)+(10−3)

Після обчислення дужок мали б 5 + 7, тобто 12. Бачимо, що результат неправильний, тож операції додавання та віднімання дистрибутивними не є.

Інші приклади: деякі операції з матрицями задовольняють властивість дистрибутивності. Вектори у векторному просторі теж. Операції в полі мають бути дистрибутивними.

Розділи: Комутативність, Асоціативність, Дистрибутивність