Бритва Оккама: простіше пояснення зазвичай правильніше

Бритва Оккама — це спосіб логічного вибору, який каже: якщо для одного явища є два різні пояснення, слід віддати перевагу простішому.

Бритву названо на честь англійського філософа й теолога Вільяма Оккама, який жив у чотирнадцятому столітті. Сам Вільям Оккам формулював принцип по-різному, але найбільше прижилося формулювання «сутності не слід множити без потреби», яке придумав ірландський філософ Джон Панч.

Що каже бритва Оккама

Уяви, що у твоєму селі щось сталося. Скажімо, хтось підпалив пеньок на майдані. Поліція береться за справу з притаманним їй завзяттям і за кілька годин ловить винуватця. На суді троє свідків розповідають, що бачили, як він підпалив пеньок. Одна дитина навіть зняла це на відео й виклала в TikTok. А ще дружина підозрюваного підтвердила, що в той час його не було вдома, він кудись пішов. Справа здавалася однозначною.

Але підозрюваний, назвімо його, скажімо, Іваном, захищався незвичним аргументом: стверджував, що це зробив не він, а двійник, його клон, якого змайстрував злий демон Пазузу, щоб поневолити людство, і підпал пенька — це перший етап його лихого плану.

— Доведіть мені, що це не так, — упевнено сказав Іван.

Ти, мабуть, уже здогадуєшся, у чому проблема. Довести, що ніякого двійника й ніякого демона Пазузу не існує, неможливо. Суто теоретично могло статися, що звідкись справді постав демон Пазузу й створив двійника Івана, який підпалив у Вінниці, тобто у твоєму селі, пеньок і знову зник. Стовідсотково це виключити просто не вийде. То як судді вирішувати?

Суддя може скористатися бритвою Оккама. Вона каже: якщо є два різні пояснення, які однаково добре пояснюють якесь явище, слід взяти простіше. У нашому випадку набагато простіше пояснення таке: Іван бреше й пеньок підпалив він, а не з пекла постав таємничий демон Пазузу.

Насправді ж у нас не лише два різні пояснення. Іван може вигадати нескінченно багато інших: пеньок підпалили ангели, які ще й одурманили всіх свідків; пеньок насправді не горів, це лише колективна галюцинація, або просто хтось підкупив усіх свідків і підробив відеозапис, і так далі. Але найпростіше пояснення — що пеньок підпалив саме Іван.

Чого бритва Оккама не каже

Проте бритва Оккама не каже, що ми вирішили правильно! Справді могло статися, що хтось підкупив усіх свідків або що ангели зійшли з неба на землю. Ми цього не знаємо. Бритва Оккама лише підказує, яке пояснення має найбільшу ймовірність. Якби суддя не застосовував бритву Оккама, кожен злочинець виходив би із суду невинною людиною, адже кожен міг би вигадати власну історію з власним демоном Пазузу, яку, власне, неможливо спростувати.

Тому бритву Оккама можна визначити й через те, наскільки важко спростувати пояснення явища. Якщо є два пояснення якогось явища, краще вибрати те, яке легше спростувати. Існує багато способів спростувати, що Іван справжній винуватець. Наприклад, хтось міг бачити його на іншому кінці міста. Або його на тому іншому кінці міста могли зафіксувати камери. На місці могли знайти каністру з бензином із чужими відбитками пальців. І тому подібне. А як спростувати те, що демон Пазузу зійшов на землю? Та ніяк. Оскільки це практично неможливо спростувати, віддамо перевагу поясненню, що це зробив Іван, бо його набагато легше спростувати, а проте ніхто його не спростував.

Що важче спростувати якесь пояснення, то складніше це пояснення й то менш імовірне.

Бритва Оккама в науці

Бритва, звісно, широко застосовується в науці, де нею доводиться користуватися на кожному кроці. Наприклад, чому предмети падають на землю? Можна приписати це гравітації, а можна сказати, що щойно ти впускаєш якийсь предмет, одразу прилітають невидимі летючі гноми й підштовхують його, доки він не впаде на землю.

Тут можна застосувати бритву Оккама й сказати, що це швидше гравітація, ніж гноми.

Простіше не завжди правильніше

Рух тіл описують дві основні теорії: закони руху Ньютона й теорія відносності Альберта Ейнштейна. Закони руху Ньютона вивчають у старшій школі, а теорія відносності набагато-набагато складніша. Згідно з бритвою Оккама, тут слід було б відкинути теорію відносності Ейнштейна й надалі дотримуватися законів Ньютона.

Але це не так, з однієї простої причини. Обидві теорії пояснюють явища природи не однаково добре. Теорія відносності набагато точніше описує рух у нашому всесвіті. Що ближче швидкість якогось тіла до швидкості світла, то менш точні закони руху Ньютона. Для звичайних земних швидкостей закони Ньютона цілком достатні, але щойно потрібно порахувати рух супутників навколо нашої Землі, без теорії відносності не обійтися: вона на порядки складніша, але й набагато точніша. Якби, наприклад, система навігації GPS використовувала лише закони руху Ньютона, невдовзі навігатор показував би твоє місцезнаходження за кілька кілометрів від справжнього.

Тому тут бритву Оккама застосувати не можна: теорія відносності складніша, але й точніша. Отже, вони не описують явище однаково добре. Теорія Ейнштейна описує його набагато краще. Це як порівнювати годинник, що на твоїй руці, з атомним годинником, яким користуються вчені. Звісно, атомний годинник набагато складніший, але й набагато точніший. Тож вони не описують те саме явище однаково добре, і тому ми не можемо застосувати бритву Оккама.