Рівняння кола
Коло складається з усіх точок площини, які мають від центра S однакову відстань r. Рівняння кола — це те саме твердження, лише записане координатами: точка X(x; y) лежить на колі тоді й тільки тоді, коли віддалена від центра S(m; n) рівно на r. А відстань між двома точками нам обчислить теорема Піфагора.
З'єднаємо центр S з точкою X і добудуємо горизонтальний та вертикальний катети, так утвориться прямокутний трикутник. Горизонтальний катет має довжину x − m, вертикальний — y − n, а гіпотенуза — це радіус r. Отже, за теоремою Піфагора маємо
Якби точка X лежала ліворуч від центра або під ним, різниця x − m чи y − n вийшла б від'ємною. Це не страшно, бо квадрат ніколи не буває від'ємним. Хто знає, як знайти довжину вектора, упізнає тут ту саму формулу: ліва частина — це квадрат довжини вектора
Рівняння задовольняють координати всіх точок кола й тільки вони. Точка, що лежить усередині кола, має від центра відстань, меншу за r, тож для неї ліва частина вийде меншою за r2. Для точки поза колом буде навпаки.
Канонічний вигляд
Рівняння
називаємо канонічним виглядом рівняння кола. Це найзручніший вигляд, бо з нього одразу видно центр S(m; n) і радіус r.
Спробуймо скласти рівняння кола з центром S(2; −1) і радіусом r = 3. Підставляємо m = 2, n = −1 та r = 3:
Мінус мінус один — це плюс один, а три в квадраті — дев'ять:
Саме тут трапляється найбільше помилок. Центр S(2; −1) має в рівнянні протилежні знаки: двійка з'являється як −2, мінус одиниця — як +1. Хто запише (x + 2)2 + (y − 1)2 = 9, отримає коло з центром (−2; 1), тобто зовсім в іншому місці. Така сама пастка чекає й при читанні: з рівняння (x + 5)2 + (y − 3)2 = 16 ми визначимо центр S(−5; 3), а не (5; −3). І третя підступність: праворуч стоїть r2, а не r. Це коло має радіус
Найпростіше коло — з центром у початку координат (0; 0). Обидві дужки спрощуються, і лишається рівняння x2 + y2 = r2.
Коло із заданим діаметром
Часто умова не видає ні центра, ні радіуса одразу. Наприклад, треба знайти коло, діаметром якого є відрізок AB, де A(−1; 2) і B(5; −6).
Центр кола лежить точно посередині діаметра, тож він водночас є серединою відрізка AB. Його координати знаходимо як середні арифметичні координат точок A і B:
Радіус дорівнює половині діаметра, тож спершу обчислимо довжину відрізка AB. Різниці координат — 5 − (−1) = 6 і −6 − 2 = −8. Користуємося теоремою Піфагора:
Діаметр дорівнює десяти, тож радіус r = 5. Помилкою було б підставити замість радіуса всю довжину |AB|, тоді коло вийшло б удвічі більшим. Підставляємо в канонічний вигляд:
Перевірку зробимо підстановкою точки A: (−1 − 2)2 + (2 + 2)2 = 9 + 16 = 25. Збігається, точка A лежить на колі.
Загальний вигляд
Якщо в канонічному вигляді розкрити дужки, отримаємо загальний вигляд рівняння кола. Виходимо з першого кола (x − 2)2 + (y + 1)2 = 9 і підносимо обидві дужки до квадрата за формулами (a − b)2 = a2 − 2ab + b2 та (a + b)2 = a2 + 2ab + b2:
Упорядковуємо доданки й дев'ятку переносимо ліворуч, щоб праворуч залишився нуль:
Додаємо числа:
Це все те саме коло, лише в іншому записі. Загальний вигляд записують як x2 + y2 + ax + by + c = 0. Зверни увагу: біля x2 і y2 стоїть те саме число, а доданка x · y немає. За цим коло зазвичай і впізнають, проте певність дає лише перехід назад до канонічного вигляду. Рівняння x2 + 4y2 = 4 уже не описує коло, це еліпс.
Із загального вигляду центр і радіус одразу не прочитаєш, тож треба вміти переходити назад.
Від загального вигляду назад
Маємо рівняння x2 + y2 + 6x − 8y = 0 і хочемо дізнатися, де його центр і який радіус. Скористаємося виділенням повного квадрата, окремо для x й окремо для y. Спочатку групуємо доданки за змінною:
Половина від шістки — три, але (x + 3)2 = x2 + 6x + 9, тож ми додали зайву дев'ятку, і її треба відняти. Тому x2 + 6x = (x + 3)2 − 9. Половина від мінус вісімки — мінус чотири, тож y2 − 8y = (y − 4)2 − 16. Підставляємо:
Числа переносимо в праву частину:
Готово, це канонічний вигляд. Уважно стеж за знаками: центр — S(−3; 4), а радіус
Якби після виділення повного квадрата праворуч вийшло від'ємне число, це було б не коло, бо сума двох квадратів не може бути від'ємною. Якщо ж вийде нуль, рівняння задовольнятиме лише сам центр.
Чи лежить точка на колі?
Координати точки підставляємо в ліву частину канонічного вигляду й порівнюємо результат із r2. Візьмемо точку A(1; 2) і перше коло (x − 2)2 + (y + 1)2 = 9:
Вийшло 10, а це більше за 9. Отже, точка A віддалена від центра більше, ніж радіус, і лежить поза колом. Якби вийшло рівно 9, вона лежала б на колі, а якби менше — всередині.
Розділи: Рівняння кола, Взаємне розміщення прямої та кола