✖

Тригонометричні нерівності

Тригонометрична нерівність виглядає як тригонометричне рівняння, тільки замість знака рівності в ній стоїть <, >, ≤ або ≥. Розгляньмо, наприклад, таку:

sin⁡x>12

Шукаємо всі x, для яких синус більший за одну другу. Частину роботи вже зроблено. Рівняння sin⁡x=12 ми розв'язали в статті про тригонометричні рівняння, і на одному оберті вийшло два розв'язки: π6 і 5π6. Ці два числа слугують межами. Десь між ними синус більший за одну другу, деінде менший. Лишається з'ясувати, де саме.

На одиничному колі

Найлегше це побачити на одиничному колі. Синус кута — це координата y точки на колі, тож нерівність sin⁡x>12 насправді питає: які точки кола лежать над прямою y=12?

Точки одиничного кола над прямою y = \frac{1}{2} утворюють червону дугу

Синя пряма перетинає коло у двох точках, які відповідають кутам π6 і 5π6. Над прямою лежить лише червона дуга між ними. Доки сторона кута обертається проти годинникової стрілки від π6 до 5π6, синус більший за одну другу. Щойно сторона кута залишає цю дугу, синус стає меншим.

Кінці дуги до розв'язку не належать, тому на рисунку там порожні кружечки. У цих точках синус дорівнює рівно 12, а нам потрібно строго більше. Отже, на одному оберті виходить відкритий інтервал

(π6;5π6).

Але синус — періодична функція з періодом 2π: після кожного повного оберту все повторюється. Тому до обох кінців додаємо 2kπ і отримуємо результат

x∈(π6+2kπ;5π6+2kπ),

де k ∈ ℤ. Для k = 0 це дуга з рисунка, для k = 1 та сама дуга, зсунута на оберт, тобто інтервал (13π6;17π6). Розв'язком є нескінченно багато інтервалів, відстань між якими завжди 2π.

Для певності перевіримо. Спробуймо x=π2, яке лежить в інтервалі. Маємо sin⁡π2=1, а одиниця справді більша за одну другу. Натомість x = π в інтервалі не лежить, і sin π = 0, а це не більше за одну другу. Результат правильний.

Проміжок через нуль

Перейдімо до косинуса:

cos⁡x>12

Косинус — це координата x точки на колі, тож шукаємо точки праворуч від вертикальної прямої, яка перетинає горизонтальну вісь у точці 12. Рівняння cos⁡x=12 на першому оберті теж має два розв'язки, π3 і 5π3 (π3 — це 60° з табличних значень, 5π3 — симетрична точка під віссю Ox). Дуга праворуч від прямої починається в точці 5π3 внизу, проходить через нуль і закінчується вгорі в точці π3.

І тут велика спокуса написати

(5π3;π3).

Пастка. Лівий кінець інтервалу має бути меншим за правий, а 5π3 більше за π3. Такий інтервал порожній: не існує числа, яке було б одночасно більшим за 5π3 і меншим за π3.

Виправити просто. Замість 5π3 беремо ту саму точку кола на оберт назад:

5π3−2π=−π3.

Кут −π3 вказує на колі те саме місце, що й 5π3, тільки до нього ми доходимо, обертаючись за годинниковою стрілкою. Тепер лівий кінець менший за правий, і результат такий:

x∈(−π3+2kπ;π3+2kπ),

де k ∈ ℤ. Добре це видно і на графіку косинуса:

Графік функції \cos x і пряма y = \frac{1}{2}, червоним відрізки, де \cos x > \frac{1}{2}

Червоний відрізок навколо нуля відповідає саме інтервалу для k = 0. Відрізок праворуч, що починається в 5π3, — його копія для k = 1, тобто (5π3;7π3). Це теж правильний запис, лише з іншим k. Помилковий той запис, у якому кінці поміняно місцями.

Тангенс

Останній приклад:

tgx≥1

Тангенс дорівнює одиниці для x=π4. На кожній своїй гілці графік тангенса весь час зростає, тож для трохи більшого x тангенс більший за одиницю. Проте зростає він лише до π2, де прямує до нескінченності, а за ним починає знову від мінус нескінченності. Отже, на одній гілці графіка нерівність задовольняють усі значення від π4 аж до π2.

Тут зазвичай помиляються двічі. Перша помилка стосується періоду. Тангенс повторюється не через 2π, як синус, а вже через π. Хто за звичкою додасть 2kπ, втратить половину розв'язків, наприклад x=5π4, де тангенс теж дорівнює одиниці.

Друга помилка чатує на правому кінці. Лівий кінець π4 до розв'язку належить, бо нерівність нестрога, а tgπ4=1 її задовольняє. Правий кінець π2 не належить ніколи, навіть у нестрогій нерівності. Тангенс там не визначений, тож не може бути ні більшим за одиницю, ні дорівнювати їй. Помилкою було б записати відрізок [π4;π2] лише тому, що в умові стоїть ≥.

Правильно виходить так:

x∈[π4+kπ;π2+kπ),

де k ∈ ℤ. Для перевірки підставимо x=π3, яке лежить в інтервалі для k = 0. Маємо tgπ3=3≈1,73, а це більше за одиницю.