✖

Показникові та логарифмічні нерівності

Показникова нерівність — це показникове рівняння, у якому замість знака рівності стоїть знак нерівності. Наприклад, така:

2x>8

Розв'язування починається так само, як у рівняння. Вісімку записуємо як степінь двійки:

2x>23

У рівнянні 2x = 23 ми б тепер порівняли показники й вийшло б x = 3. Чому так можна? Функція 2x зростає: чим більший показник, тим більший степінь. Тому жодного значення вона не набуває двічі, і два степені двійки рівні лише тоді, коли мають однаковий показник. Те саме міркування допоможе й у нерівності, тільки ще треба вирішити, в який бік. Двійка в якомусь степені більша за двійку в третьому степені тоді й лише тоді, коли цей показник більший за три:

x>3

Розв'язком є проміжок (3; +∞). Усе сходиться: 24 = 16 більше за вісім, а 22 = 4 — уже ні. На рисунку це та частина осі x, над якою червоний графік лежить вище за зелену пряму.

Червоний графік y=2^x перетинає зелену пряму y=8 над числом 3

Інакше виходить нерівність з основою, меншою за одиницю, наприклад (12)x>8. Функція (12)x спадна: чим більший показник, тим більше разів множимо на одну другу й тим менше число виходить. На рисунку вона синя:

Синій графік y=\left(\frac12\right)^x перетинає зелену пряму y=8 над числом -3

Над прямою y = 8 вона здіймається лише ліворуч від −3, тож нерівність (12)x>8 має розв'язок x < −3. Знак змінився на протилежний. Уся магія показникових нерівностей полягає в такому правилі:

  • основа більша за одиницю: функція зростаюча, і знак нерівності зберігається,
  • основа між нулем і одиницею: функція спадна, і знак змінюється на протилежний.

Основа менша за одиницю

Візьмімося до нерівності

(13)x≥9.

Дев'ятку треба записати як степінь однієї третьої. Одна третя в мінус першому степені дає три, одна третя в мінус другому — дев'ять:

(13)x≥(13)−2

Основи однакові, але основа 13 менша за одиницю. Тож порівнюємо показники й змінюємо знак на протилежний:

x≤−2

Розв'язком є проміжок (−∞; −2]. Перевіримо для x = −3: (13)−3=33=27, а це справді більше за дев'ять.

Найпоширеніша помилка в таких прикладах — не змінити знак. Хто напише x ≥ −2, тому підійшов би, наприклад, нуль. Але (13)0=1, а одиниця менша за дев'ять.

Якщо тобі незручно працювати з дробами в основі, можеш переписати 13 як 3−1. Нерівність тоді має вигляд 3−x ≥ 32, тобто −x ≥ 2. Основа цього разу більша за одиницю, і знак зберігається, але при діленні на мінус одиницю він змінюється за правилами перетворення нерівностей. Знову виходить x ≤ −2. Знак змінюється на протилежний так чи інакше.

Коли не виходить однакова основа

У нерівності 3x < 5 п'ятірку як степінь трійки з цілим показником не запишемо. Дамо собі раду так само, як у рівняннях: обидві частини логарифмуємо, цього разу за основою три. Логарифм зростає, тож знак не змінюється: log3 3x < log3 5, тобто x < log3 5. Результат спокійно залишаємо в такому вигляді. Приблизне розташування цього числа підкаже нерівність 3 < 5 < 9, отже, log3 5 лежить між log3 3 = 1 і log3 9 = 2.

Логарифмічні нерівності

Для логарифмічних нерівностей діє те саме правило про основу, і додається одна умова, знайома нам із логарифмічних рівнянь: аргумент логарифма має бути додатним. Спробуймо на нерівності

log2⁡(x−1)<3.

Спершу умова: x − 1>0, тобто x>1. Потім трійку записуємо як логарифм з основою два, адже 23 = 8:

log2⁡(x−1)<log2⁡8

Основа два більша за одиницю, логарифм зростає, і знак зберігається:

x−1<8/+1x<9

Наприкінці об'єднуємо результат з умовою. Має виконуватися x>1 і водночас x<9, тому розв'язком є проміжок (1; 9). Для перевірки беремо x = 5: log2 4 = 2, а це справді менше за три.

Графік y=\log_2(x-1) лежить під прямою y=3 для x між 1 і 9

На рисунку видно розв'язок: червоний графік лежить під зеленою прямою для всіх x від одиниці до дев'яти. Ліворуч від одиниці графіка взагалі немає, бо там логарифм не існує. Це і є умова x>1.

Тут помиляються інакше, ніж у показникових нерівностях. Хто забуде про умову, запише результат x<9. Але до нього належить і нуль, а log2(0 − 1) = log2(−1) не існує. У рівнянні забуту умову виявила б перевірка, проте в нерівності виходить нескінченно багато чисел, і підставити всі неможливо. Тому умову записуємо завжди одразу на початку.

В останньому прикладі зустрічаються обидві пастки:

log12⁡x>2

Умова: x>0. Двійку записуємо як логарифм з основою одна друга, адже (12)2=14:

log12⁡x>log12⁡14

Основа менша за одиницю, тож знак змінюється на протилежний удруге:

x<14

З умовою x>0 отримуємо розв'язок (0;14). Перевіримо, скажімо, x=18: одна друга в третьому степені — це одна восьма, отже, log12⁡18=3, а це справді більше за два.