Ірраціональні рівняння
Ірраціональне рівняння — це рівняння, в якому невідома сховалася під коренем. Назва не означає, що рівняння нерозумне, а лише те, що в ньому з'являються корені, значення яких часто є ірраціональними числами. Ось, наприклад, таке:
Кореня ми позбудемося, піднісши все рівняння до квадрата. Піднесення до квадрата і добування кореня взаємно скасовуються, бо
Про всяк випадок ще зробимо перевірку: результат підставимо окремо в ліву частину заданого рівняння (Л) і окремо в праву (П) та порівняємо їх.
Вийшло Л = П, збігається. Ця підстановка здається надмірною ретельністю, але в ірраціональних рівняннях вона є такою самою частиною розв'язання, як і саме піднесення до квадрата; без неї результату в тебе немає. Увесь порядок дій вміщується в чотири кроки: відокремити корінь, піднести рівняння до квадрата, розв'язати те, що вийшло, і наприкінці зробити перевірку.
Чому перевірка обов'язкова
Піднесення до квадрата не є рівносильним перетворенням. З рівності двох чисел випливає рівність їхніх квадратів, але у зворотний бік це не працює: 3 ≠ − 3, а водночас 32 = (−3)2 = 9. Тому після піднесення до квадрата може вийти рівняння з більшою кількістю розв'язків, ніж мало початкове. Розгляньмо рівняння
Підносимо обидві частини до квадрата й переносимо все в один бік:
Ми отримали квадратне рівняння. Воно розкладається на (x − 2)(x + 1) = 0, тож його корені — x = 2 і x = −1. Тепер настав час перевірки, спершу для двійки:
Обидві частини рівні, Л = П, отже, двійка є розв'язком. А що з мінус одиницею?
Зліва вийшла одиниця, справа мінус одиниця, тож Л ≠ П. Мінус одиниця розв'язком не є, хоча обчислення чесно нам її видало. Рівняння має єдиний розв'язок x = 2.
Звідки взявся цей сторонній корінь? Найкраще це показує рисунок. Ліва частина рівняння — це функція
Сірим пунктиром зображено функцію
Рисунок підказує ще дещо: обидва корені, червоний і сірий, починаються тільки в точці x = −2. Під коренем не може стояти від'ємне число, тому рівняння має сенс лише для x ≥ − 2. Хибна мінус одиниця потрапляє в цей проміжок, тож умова її не відсіє. Витягне її на світло тільки перевірка.
Спершу відокремити корінь
Візьмемо ще одне рівняння
Дуже кортить одразу піднести до квадрата ліву частину разом із трійкою. Але квадрат суми не обчислюється почленно, (a + b)2 = a2 + 2ab + b2, тож вийшло б
і корінь у рівнянні нікуди б не подівся, лише став би потворнішим. Тому корінь спершу відокремлюємо в одній частині, а підносимо до квадрата вже потім:
Праву частину ми піднесли до квадрата за тією самою формулою, (x − 3)2 = x2 − 6x + 9. Квадратне рівняння розкладається на (x − 6)(x − 2) = 0 і має корені x = 6 та x = 2. Перевірку почнемо із шістки:
Виконується Л = П, шістка підходить. Тепер двійка:
Чотири — це не два, Л ≠ П. Не збігається. Розв'язок лише один — x = 6.
Чому двійка не пройшла перевірку? Після відокремлення кореня ми мали
Іноді перевірка не пропускає нічого. Рівняння
Два корені
Щойно в рівнянні зустрічаються два корені, одного піднесення до квадрата зазвичай не вистачає. Порядок дій, однак, не змінюється: відокремити, піднести до квадрата і, якщо корінь залишився, повторити все спочатку. Спробуймо таке рівняння
Обидва корені одразу відокремити не можна, тож принаймні перенесемо
Праворуч ми знову підносили до квадрата двочлен, тому там з'явився середній член
Ми підносили до квадрата двічі, тож перевірка тут потрібна вдвічі більше:
Л = П, збігається, рівняння має розв'язок x = 4.