✖

Чому 0,999… дорівнює 1

Число 0,999…, у якому після коми йде нескінченна кількість дев'яток, дорівнює одиниці. Не приблизно, не «майже», а точно. Більшість людей спершу в це не вірять, а суперечки про це єдине число — одні з найпоширеніших суперечок про математику в інтернеті. Ми розглянемо кілька доведень, а наприкінці з'ясуємо, чому інтуїція досі підказує протилежне.

Як і будь-який періодичний дріб, це число можна записати з рискою над цифрою, що повторюється:

0,9―=1

У школі період частіше беруть у круглі дужки: 0,(9) = 1.

Через третини

Почнемо з дробу, який нікого не турбує. Якщо поділити одиницю на три, вийде періодичний дріб:

13=0,333…

Тепер помножимо на три обидві частини рівності. Ліворуч вийде

3⋅13=33=1.

Праворуч множимо кожну трійку окремо. Оскільки 3 · 3 = 9 і жодна одиниця не переноситься у старший розряд, вийде

3⋅0,333…=0,999…

Ліві частини рівні, тому мають бути рівні й праві: 1 = 0,999… Хто вважає 0,333… однією третиною, той не може відкинути й це.

Через множення на десять

Цей прийом ми вже зустрічали в статті про раціональні числа, де за таким самим способом періодичний дріб перетворюють на звичайний. Позначимо наше число a:

a=0,9―

Помножимо на десять. Кома зсувається на одне місце праворуч, а за нею, як і раніше, лишається нескінченна кількість дев'яток:

10a=9,9―

Віднімемо від цього a, і всі дев'ятки після коми взаємно знищаться:

9a=9

Лишається поділити на дев'ять:

a=1

Яка різниця?

Якби 0,999… і 1 відрізнялися, їхня різниця була б якимось додатним числом. Спробуймо його знайти. Спершу візьмемо лише скінченну кількість дев'яток:

1−0,9=0,11−0,99=0,011−0,999=0,001

Кожна наступна дев'ятка зменшує різницю удесятеро. Угорі на рисунку зображено числову вісь від нуля до одиниці із синьою точкою в 0,9 і червоним відрізком, якого ще бракує до одиниці. Кожна наступна вісь збільшує цей відрізок удесятеро, тому сині точки лежать послідовно в 0,9, 0,99 і 0,999:

Відрізок, якого бракує до одиниці числам з однією, двома і трьома цифрами 9, щоразу збільшений удесятеро

Виберімо довільне мале додатне число, скажімо, одну мільярдну: за достатньої кількості дев'яток різниця буде ще меншою. Але в 0,999… дев'ятки є всі одразу, їх нескінченно багато, тож різниця має бути меншою за будь-яке додатне число. Проте жодне додатне число не є меншим за всі додатні числа, адже воно мало б бути меншим і за власну половину. Отже, різниця може бути лише нулем.

Часто заперечують, що різниця дорівнює 0,000…01, тобто нескінченна кількість нулів, а наприкінці одиниця. Але нескінченний ланцюжок нулів кінця не має, тож немає де записати ту одиницю.

Між ними нічого не вміщується

Між будь-якими двома різними дійсними числами завжди знайдеться ще одне число, наприклад їхнє середнє арифметичне. Між 0,5 і 0,6 лежить 0,55, між 0,5 і 0,55 — 0,525. Це правильно для кожної пари різних чисел, хоч як близько вони лежали б одне до одного: їхнє середнє завжди вміститься між ними.

Яке число лежало б між 0,999… і 1? Воно мало б бути більшим за 0,999… і водночас меншим за одиницю, тож починалося б з нуля і коми. Принаймні одна його цифра після коми мала б бути більшою за дев'ятку, а такої цифри не існує. Між цими двома числами не вміщується нічого, тому вони однакові.

Як нескінченна сума

Десятковий запис насправді є сумою: 0,999… означає дев'ять десятих плюс дев'ять сотих плюс дев'ять тисячних і так далі:

0,999…=910+9100+91000+…

Кожен доданок є десятою частиною попереднього, тож ми підсумовуємо члени геометричної прогресії з першим членом b1=910 і знаменником q=110. Знаменник за модулем менший за одиницю, тому нескінченна сума має скінченне значення, яке обчислюємо за формулою

S=b11−q.

Підставимо:

S=9101−110=910910=1

Точніше кажучи, сума нескінченного ряду — це границя сум його перших членів, тобто послідовності 0,9; 0,99; 0,999; … Вона наближається до одиниці, і запис 0,999… означає саме цю границю. На цьому стоять і попередні доведення.

Чому ми не хочемо в це вірити

Інтуїція плутає «багато дев'яток» з «нескінченною кількістю дев'яток». Число 0,999 з трьома дев'ятками справді менше за одиницю, так само як і число з мільйоном дев'яток. Надруковане, воно зайняло б кілька сотень сторінок, і все одно до одиниці йому б дещо бракувало. Але 0,9― — це не багато дев'яток, які десь закінчуються. Вони не закінчуються ніколи, тому цьому числу нічого не бракує.

Ще ми часто уявляємо 0,999… як процес: дев'ятки постійно дописуються, а число підкрадається до одиниці. Але число нікуди не рухається. Усі дев'ятки в ньому є від самого початку, і значення не змінюється.

Другий камінь спотикання полягає в тому, що одне число нібито має мати два різні записи. Проте таке нам знайоме й з дробів:

12=24=50100=0,5

І так само, як половину можна записати різними дробами, для 0,5 існує ще один десятковий запис:

0,5=0,4999…

Два записи має кожне число зі скінченним десятковим розкладом, крім нуля, наприклад 0,25 = 0,24999… або 7 = 6,999… Це не два числа, а одне число у двох масках.

Див. також