✖

Задачі з кінематики з розв'язками

Фізику не вивчиш читанням, лише обчисленнями. Далі йдуть тринадцять задач на рух, розташованих від шляху й переміщення через прискорення та вільне падіння до доцентрового прискорення. В останніх двох види руху чергуються. Усі розв'язуємо тим самим способом: запис умови, переведення одиниць, розв'язок у загальному вигляді, підстановка з одиницями, оцінка й відповідь повним реченням. Кожну задачу спершу спробуй розв'язати сам, а розв'язок читай потім.

Задача 1: Клара вигулює собаку

Клара зі собакою обходить квадратний парк зі стороною 120 м. Вона виходить з одного кута й обходить три сторони парку. Який шлях вона проходить і чому дорівнює її переміщення?

Розв'язання. Дано / Знайти:

s= ? (м)|Δr→|= ? (м)

Шлях — це довжина траєкторії, тобто трьох сторін парку:

s=3⋅120м=360м

Переміщення — це стрілка з місця старту в місце, де Клара закінчила. Пройшовши три сторони квадрата, вона стоїть у куті, що сусідить з початковим, тож переміщення йде вздовж четвертої сторони:

|Δr→|=120м

Відповідь: Клара пройшла 360 м, але від місця, звідки вийшла, вона перебуває лише за 120 м. Якби вона обійшла весь парк, то пройшла б 480 м, а переміщення дорівнювало б нулю.

Задача 2: Нагору і з гори

Марко піднімається на велосипеді на пагорб дорогою завдовжки 3 км зі швидкістю 12 км/год, а тим самим шляхом спускається вниз зі швидкістю 36 км/год. Яка його середня швидкість?

Розв'язання: Кортить додати швидкості й поділити на два, вийшло б 24 км/год. Але середня швидкість — це весь шлях, поділений на весь час, а нагору Марко їде набагато довше, ніж униз.

Дано / Знайти:

s1=s2=3кмv1=12км/годv2=36км/годvсер= ? (км/год)

Усе в нас у кілометрах і годинах, переводити не треба. Часи руху: t1=s1v1 і t2=s2v2, тому

vсер=s1+s2t1+t2=s1+s2s1v1+s2v2.

Підставимо:

vсер=6км3км12км/год+3км36км/год=6км0,25год+112год=6км13год=18км/год

Нагору Марко їхав чверть години, униз п'ять хвилин. Весь маршрут він подолав за двадцять хвилин, а хто проїжджає 6 км за третину години, проїхав би за годину 18 км. Відповідь: середня швидкість Марка 18 км/год, а не 24 км/год.

Задача 3: Ганна йде від хатини

Туристична хатина стоїть біля дороги за 4 км від села. Ганна йде від неї далі від села зі сталою швидкістю 5 км/год. На якій відстані від села вона буде через 1 годину 12 хвилин?

Розв'язання. Дано / Знайти:

s0=4кмv=5км/годt=1год 12хв=1,2годs= ? (км)

Обережно з переведенням. Дванадцять хвилин — це не 0,12 год, а 1260=0,2год. Ганна виходить не від села, а за 4 км від нього, тож до пройденого шляху додаємо початкову відстань s0, як у рівномірному прямолінійному русі:

s=s0+v⋅t=4км+5км/год⋅1,2год=10км

Кілометри за годину, помножені на години, дають кілометри, сходиться. За годину Ганна проходить 5 км, за 1,2 год на п'яту частину більше, тобто 6 км, а разом із хатиною виходить десять. Відповідь: Ганна буде за 10 км від села. Хто підставив би 1,12 год, отримав би 9,6 км.

Задача 4: Яків наздоганяє маму

Мама виходить з дому з візочком зі швидкістю 4 км/год. Через чверть години Яків помічає, що вона забула ключі, і біжить за нею тією самою дорогою зі швидкістю 10 км/год. Через який час він її наздожене і на якій відстані від дому?

Розв'язання. Дано / Знайти:

v1=4км/годv2=10км/годt0=15хв=0,25годt= ? (год)

Через чверть години мама має випередження s0 = v1 · t0 = 4 км/год · 0,25 год = 1 км. Під час наздоганяння відстань зменшується на різницю швидкостей:

t=s0v2−v1=1км10км/год−4км/год=16год=10хв

За цей час Яків пробіжить

s=v2⋅t=10км/год⋅16год≈1,67км.

Перевірка: мама йде 15 + 10 = 25 хвилин, тобто 2560 години, і проходить 4⋅2560≈1,67км. Збігається. Відповідь: Яків наздожене маму через десять хвилин після того, як вибіг, приблизно за 1,7 км від дому.

Задача 5: Гепард

Гепард розганяється зі стану спокою до 72 км/год за 2,5 с. Яке його середнє прискорення? А яке прискорення він має потім, коли з цієї швидкості зупиняється за 4 с?

Розв'язання. Дано / Знайти:

v0=0м/сv=72км/год=20м/сΔt=2,5сa= ? (м/с2)

За формулою прискорення:

a=v−v0Δt=20м/с−0м/с2,5с=8м/с2

Гепард має прискорення 8 м/с2, щосекунди він швидший на 8 м/с. Сімейний автомобіль, якому до сотні потрібно десять секунд, має менш як 3 м/с2, тож гепард легко обігнав би його на старті.

Під час зупинки швидкість спадає з 20 м/с до нуля за 4 с:

a=0м/с−20м/с4с=−5м/с2

Додатний напрямок беремо за напрямком бігу, тому від'ємне прискорення означає гальмування. Відповідь: під час зупинки гепард має прискорення −5 м/с2, тобто сповільнення 5 м/с2.

Задача 6: Яка смуга потрібна літакові

Пасажирський літак розганяється на старті зі стану спокою зі сталим прискоренням 2 м/с2 і відривається від землі за швидкості 252 км/год. Яка довжина смуги йому потрібна і скільки часу триває розбіг?

Розв'язання. Дано / Знайти:

v0=0м/сa=2м/с2v=252км/год=70м/сs= ? (м), t= ? (с)

Часу ми не знаємо, тому годиться співвідношення без часу v2=v02+2as. Для розгону зі стану спокою виразимо з нього шлях:

s=v22a=(70м/с)22⋅2м/с2=4900м2/с24м/с2=1225м

Час розбігу обчислимо з v = a · t:

t=va=70м/с2м/с2=35с

Перевірка середньою швидкістю: вона під час розгону зі стану спокою дорівнює половині кінцевої, 35 м/с, а за 35 с це дає 35 м/с · 35 с = 1 225 м. Відповідь: літак розганяється 35 с і потребує понад 1,2 км смуги. Тому великі аеропорти мають злітні смуги завдовжки кілька кілометрів, із запасом на перерваний зліт.

Задача 7: Косуля на мокрій дорозі

Водій їде мокрою дорогою зі швидкістю 60 км/год і за 40 м перед собою бачить косулю. Реакція триває 1 с, а на мокрому асфальті автомобіль гальмує зі сповільненням 5 м/с2. Чи встигне він зупинитися?

Розв'язання. Дано / Знайти:

v=60км/год=603,6м/с=503м/сtреак=1с|a|=5м/с2s= ? (м)

Швидкість лишаємо дробом, щоб не округлювати проміжні результати. Загальний шлях — це шлях за час реакції плюс гальмівний:

s=sреак+sгальм=v⋅tреак+v22⋅|a|

Підставимо кожну частину окремо:

sреак=503м/с⋅1с≈16,7мsгальм=(503м/с)22⋅5м/с2=2509м≈27,8м

Разом це 4009м≈44,4м. Відповідь: автомобіль не встигне зупинитися, він зупинився б лише приблизно за 4 м за місцем, де стоїть косуля. На сухій дорозі зі сповільненням 7 м/с2 йому вистачило б 36,5 м, тож на мокрій дорозі варто їхати повільніше.

Задача 8: Камінь з мосту

З мосту випускаємо камінь, який падає в річку за 1,5 с. Як високо міст над водою і з якою швидкістю камінь упаде? Опором повітря знехтуємо. Скільки часу він падав би з удвічі вищого мосту?

Розв'язання. Дано / Знайти:

t=1,5сg=9,81м/с2h= ? (м), v= ? (м/с)

Це вільне падіння, додатний напрямок обираємо вниз:

h=12gt2=12⋅9,81м/с2⋅(1,5с)2≈11м

v=g⋅t=9,81м/с2⋅1,5с≈14,7м/с

Це приблизно 53 км/год. Оцінка з g ≈ 10 м/с2 дає 12⋅10⋅2,25≈11м, сходиться. Відповідь: міст розташований приблизно на 11 м над водою, а камінь упаде зі швидкістю приблизно 15 м/с.

Удвічі більша висота не означає вдвічі більшого часу. З t=2hg видно, що вдвічі більша висота подовжує час падіння лише в 2 раза:

t′=2⋅1,5с≈2,1с

Задача 9: Дрон при боковому вітрі

Дрон летить відносно повітря зі швидкістю 12 м/с, носом точно на північ. Дме східний вітер, тобто повітря рухається на захід, зі швидкістю 5 м/с. З якою швидкістю дрон рухається відносно землі і на який кут відхиляється від півночі?

Розв'язання. Дано / Знайти:

v1=12м/сv2=5м/сv= ? (м/с), α= ?

Дрон рухається двояко: летить відносно повітря, а повітря його зносить. Сумарна швидкість — їхня векторна сума, а оскільки обидві швидкості перпендикулярні, скористаємося теоремою Піфагора:

v=v12+v22=(12м/с)2+(5м/с)2=13м/с

Кут від півночі знайдемо з прямокутного трикутника швидкостей, де швидкість вітру є протилежним катетом, а сумарна швидкість — гіпотенузою:

sin⁡α=v2v=513≈0,385,α≈22,6°

Проста сума дала б 17 м/с, але швидкості спрямовані неоднаково. Результат має бути більшим за 12 м/с і меншим за 17 м/с, і 13 м/с саме такий. Відповідь: дрон летить відносно землі зі швидкістю 13 м/с, а вітер відхиляє його приблизно на 23° від півночі на захід. За хвилину його знесе вбік на 300 м.

Задача 10: Колесо огляду

Колесо огляду в парку розваг має радіус 20 м, і один оберт триває 4 хв. Яка його частота обертання й кутова швидкість і з якою швидкістю рухається кабінка на ободі?

Розв'язання. Дано / Знайти:

r=20мT=4хв=240сn= ? (Гц), ω= ? (рад/с), v= ? (м/с)

Частота обертання — величина, обернена до періоду:

n=1T=1240с≈0,0042Гц

Кутова швидкість показує повний кут 2π за один період:

ω=2πT=2π240с≈0,026рад/с

Швидкість кабінки:

v=ω⋅r=2π⋅rT=2π⋅20м240с≈0,52м/с

Відповідь: частота обертання, кутова швидкість і швидкість кабінки — це значення, знайдені вище. За один оберт кабінка проходить довжину обода колеса, приблизно 126 м, за чотири хвилини. Це приблизно 1,9 км/год, повільна прогулянка. Тому до кабінки можна було б сідати навіть на ходу, як у великих оглядових колесах.

Задача 11: Центрифуга для пілотів

Тренувальна центрифуга для пілотів має кабіну на плечі завдовжки 8 м. Скільки обертів за хвилину вона має робити, щоб кабіна мала доцентрове прискорення 6g, тобто в шість разів більше за прискорення вільного падіння?

Розв'язання. Дано / Знайти:

r=8мaдц=6⋅9,81м/с2=58,86м/с2n= ? (Гц)

З формули доцентрового прискорення aдц = ω2 · r виразимо спершу кутову швидкість, потім частоту:

ω2⋅r=aдц/:rω=aдцrn=ω2π=12πaдцr

Одиниці: м/с2м=1с, сходиться. Підставимо:

n=12π58,86м/с28м≈0,43Гц

За хвилину це 0,432 · 60 ≈ 26 обертів. Один оберт триває приблизно 2,3 с, а кабіна мчить зі швидкістю v = ω · r ≈ 21,7 м/с, майже 80 км/год. Відповідь: центрифуга має робити приблизно 26 обертів за хвилину.

Задача 12: Метро між станціями

Поїзд метро рушає зі станції з прискоренням 1,2 м/с2 протягом 15 с, потім їде зі сталою швидкістю 30 с і нарешті гальмує зі сповільненням 1,5 м/с2, аж поки не зупиниться на наступній станції. Яка відстань між станціями і яка середня швидкість поїзда?

Розв'язання: Поділимо рух на три ділянки й на кожній скористаємося формулами для одного виду руху.

Дано / Знайти:

a1=1,2м/с2, t1=15сt2=30с|a3|=1,5м/с2s= ? (м), vсер= ? (м/с)

Розгін зі стану спокою. Наприкінці розгону поїзд має швидкість

v=a1⋅t1=1,2м/с2⋅15с=18м/с

і проїхав

s1=12a1t12=12⋅1,2м/с2⋅(15с)2=135м.

Рух зі сталою швидкістю 18 м/с, тобто приблизно 65 км/год:

s2=v⋅t2=18м/с⋅30с=540м

Гальмування з 18 м/с до зупинки:

t3=v|a3|=18м/с1,5м/с2=12сs3=v22⋅|a3|=(18м/с)22⋅1,5м/с2=108м

Разом:

s=135м+540м+108м=783мt=15с+30с+12с=57сvсер=st=783м57с≈13,7м/с

Відповідь: станції розташовані приблизно за 780 м одна від одної, поїзд долає цю відстань менш як за хвилину із середньою швидкістю приблизно 49 км/год. Найбільшою швидкістю 65 км/год він їде лише приблизно половину часу, тому середня помітно нижча. Відстань близько кілометра для міського метро звичайна.

Задача 13: Читання графіка

Графік показує швидкість електросамоката Філіпа протягом дванадцяти секунд. Яке прискорення мав самокат на окремих ділянках, який шлях проїхав за весь час і якою була його середня швидкість?

Графік швидкості v від часу t: від 0 до 4 с зростає з 4 до 8 м/с, від 4 до 10 с стала, від 10 до 12 с спадає до нуля

Розв'язання: З графіка зчитаємо швидкість у точках, де змінюється вид руху: на початку 4 м/с, у момент 4 с уже 8 м/с, у момент 10 с усе ще 8 м/с, а в момент 12 с нуль. Прискорення — це зміна швидкості, поділена на час:

a1=8м/с−4м/с4с=1м/с2a2=0м/с2a3=0м/с−8м/с2с=−4м/с2

Це видно на графіку й без обчислень: чим стрімкіша ділянка, тим більший модуль прискорення. Ділянка, що йде вгору, означає додатне прискорення, горизонтальна — нульове, спадна — від'ємне: на третій ділянці самокат має прискорення −4 м/с2, тобто сповільнення 4 м/с2.

Шлях — це площа під графіком швидкості. Першу ділянку утворює трапеція, другу прямокутник, третю трикутник:

s1=4м/с+8м/с2⋅4с=24мs2=8м/с⋅6с=48мs3=12⋅8м/с⋅2с=8м

Разом s = 80 м за 12 с, середня швидкість дорівнює

vсер=st=80м12с≈6,7м/с.

Перевірка: середня швидкість має лежати між нулем і найбільшою швидкістю 8 м/с, а оскільки самокат більшість часу їхав саме з нею, середня буде ближчою до неї. Відповідь: самокат мав прискорення послідовно 1 м/с2, нульове й −4 м/с2, проїхав 80 м і рухався із середньою швидкістю приблизно 6,7 м/с, тобто 24 км/год.

Так само можна розв'язувати й задачі, в яких фігурують сили. Їх ти знайдеш у статті Задачі з динаміки з розв'язками.